Тетяна та Євген Чорні про "Ізоляцію" та "Самовар" в Донецьку в блозі Життя одного дизайнера · від Ліля Тєптяєва · додано 25.01.2014 23:42

З дизайнеркою Тетяною Чорною ви вже знайомі й, мабуть, пригадуєте бесіду з цією молодою архітекторкою, яка не лише бачить у буденних речах казку, але й втілює її в авторській біжутерії. Хоча знайомство з Тетяною на сторінках цього блогу відбувалось кілька років тому, все ж достатньо лише раз глянути на її дивовижне втілення ідей, і вже ніколи таке не забудеш. І це не дивно, адже спеціалісти стверджують, якщо вам потрібно запам'ятати щось важливе — створіть в розумі, у зв'язку з цим, певний образ, якийсь незвичний чи кумедний, і мозку буде набагато легше це запам'ятати. Мабуть саме в такий спосіб мозком легко запам'ятовуються яскраві творіння Тетяни.

Цього разу Тетяна трішки розповість про донецький недержавний фонд IZOLYATSIA. Platform for Cultural Initiatives. Також поділиться враженнями від зимового ярмарку САМОВАР, що відбувався 20-22 грудня в ІЗОЛЯЦІЇ, та участі у ньому. На ярмарок Тетяна їхала зі своїм чоловіком Євгеном Чорним, який активно підтримує її в усіх творчих заходах, адже йому це близьке, і не лише як турботливому чоловіку, але й художнику, та й взагалі творчій людині. Євген подорожує з фотоапаратом, тож будемо мати змогу переглянути його фотозвіт.


— Таня і Женя, ви приймали участь у творчому проекті незвичного мистецького осередку в Донецьку, тож вам є що розповісти. Розкажіть, як ви довідались про цю галерею та подію і що спонукало вас до цієї поїздки в таку, скажімо, некомфортну пору року ще й в таку неблизьку дорогу?

— Про ІЗОЛЯЦІЮ ми чули вже давно, але не було можливості там побувати. Цього року наша знайома Любава Іллєнко, що є там арт-менеджером, запросила нас на новорічний ярмарок САМОВАР. Вона раніше бачила наші вироби і вирішила, що вони непогано впишуться в контекст ярмарки. Тож ми отримали запрошення, взяли квитки в плацкарт, і от: "Здравствуй, Донбасс!"

— А як доїхали, як зустрів вас Донецьк, які перші враження від осередку?

— Доїхали добре, але в плацкарті 037-038 потягу спочатку було дуже спекотно, а згодом стало досить прохолодно, тому серед ночі довелось витягувати ковдру. В самому місті ми не відчували жодного дискомфорту, адже були оточені увагою друзів і працювали на тому самому ярмарку, так що не мали багато часу для прогулянок.


— Знаєте, друзі, мені стало цікаво і я розшукала додаткову інформацію про САМОВАР й довідалась, що цей мистецький ярмарок істотно відрізняється від звичайного ярмаркового явища купи-продай, і запрошує до участі не лише ремісників і дизайнерів, які створюють унікальні об'єкти своїми руками, а також художників з авторськими проектами і творчих людей з цікавими майстер-класами. Тому зрозуміло, що на такі ярмарки їдуть не лише інших роздивитися, але й себе показати, то ж давайте, розколюйтеся, з чим їхали і що цікавого везли із собою?

— Основними виробами, які ми пропонували доннечанам, були: наша колекція прикрас орігамних жуків з серії "Я, Жук", а також спеціальний новорічний проект прикрас з Пегасусами та Єдинорогусами, що був створений буквально на днях — казкові коняки, які виконують новорічні побажання або як мінімум дарують радість.))


Ми також везли з собою роботи наших друзів: MadeiraHome, що виробляють ялинкові прикраси та свічники з деревини, паперові листівки-витинанки Лілії Тєптяєвої та листівки з текстильними колажами Лариси Лукаш. У нас таким чином, можна сказати, були представлені роботи майстрів з різних регіонів України.))


— Так, яскрава компанія зібралася на вашому ярмарковому столі.)) Я так розумію, що й сам проект ІЗОЛЯЦІЯ досить рідкісний на теренах нашої країни, то ж цікаво почути вашу думку: що найбільше сподобалось в організації заходу, що найбільше вразило в атмосфері галереї, що б ви хотіли побачити на "домашніх" (Київських) ярмарках такого, що було на САМОВАРІ?

— Організація ярмарку — чудова! Ще зранку (а відкриття відбувалось о 18.00) торгові місця були змонтовані, пронумеровані та розподілені, коли учасник приходив — вже знав де стояти, як розкладати свої вироби. Спочатку було холодно, бо все це проходило в громадному заводському ангарі, але ближче до події увімкнули обігрівачі UFO, затопили велику піч, а як прийшли відвідувачі — стало зовсім тепло.

В Донецьку ми були вперше, тому можна зрозуміти з яким настроєм їхали. Але все виглядало чудово, адже ІЗОЛЯЦІЯ — це євро-осередок на Донеччині, не в політичному, звичайно, а в мистецько-естетичному сенсі. Хоча, приклад такої "платформи культурних ініціатив" було б зовсім непогано поширити на весь край: покинутий порожній завод ізоляційних матеріалів, на теренах якого панують нові ідеї, створюються дивовижні арт-проекти, зустрічаються і спілкуються митці, куратори і просто поціновувачі сучасного мистецтва з усіх куточків України і з-за кордону.


— Таня і Женя, а як би ви описали все те дійство, що витворялося під "ІЗОляційними" стелями?

— Під "ізоляційними стелями" уявіть собі величезний цех покинутого заводу. Шестиметрові стіни і стеля чорного кольору від кіптяви — і це все залишено в недоторканості, лише по-новому влаштовані освітлення і опалення. І в цьому середовищі, на контрасті, виблискують різнобарвні новорічні подарунки, іграшки, сюрпризи, прикраси і багато іншого зробленого власноруч. В середині приміщення величезна ялинка, зроблена зі старих комп'ютерних моніторів, що транслюють людей, які проходять поруч. Крім цього, твори сучасного мистецтва — графіка, живопис, фото, скульптури, інсталяції сучасних художників, не тільки з Донецьку, а з багатьох міст України. А також чимало напоїв та наїдків в чудово оформленому буфеті — красиво і смачно.


— Розкажіть, може з ким познайомились на проекті? Чиї творчі ідеї серед побаченого вас найбільше заінтригували? Можливо, Таня, щось з побаченого надихнуло тебе на власні нові експерименти та нововведення?

— Треба додати, що саме в цей час в Донецьку проводили акцію громадянського супротиву — Євроходу. Ми не приймали в ній участь, але подумки були з активістами. На youtube можна переглянути фільм Філіпа Рожена, що був відзнятий за цими подіями.


Ще ми познайомились з багатьма чудовими майстрами і співробітниками ІЗОЛЯЦІЇ. Деякі з них: Лія Достлієва, Жек Борісова, Богдан Волинський, Олена Манжос, Ірен Проскуріна, Маня Куліковська та багато інших.


Окремо треба розказати про діяльність IZO LAB. Це виробничо-навчальний простір в ІЗОЛЯЦІЇ, що дозволяє людині будь-якого віку і статусу ознайомитись з надсучасними технологіями: набору верстатів з цифровим управлінням — такі як принтер тривимірних об'єктів, верстат для лазерного різання, фрезерний верстат та інші верстати й інструменти. Це майстерня, яка доступна широкому загалу на некомерційній основі, яка включає в себе не лише набір інструментів, але також моделі для обміну знаннями. Чого тільки варті їх конструктори з макаронів і клейового пістолету.))


Також під час ярмарку було запущено новий проект "Увімкнись!", в якому передбачалися одноденні та дводенні майстер-класи, лекції та воркшопи з українськими письменниками, художниками, фотографами, акторами, в ході яких тінейджери мали змогу отримати практичні навички створення сценаріїв для відео та написання мініатюр, уявлення про художні техніки в роботі з відео і фото, вивчати основи мехатроніки та автоматизації, ознайомлюватися з історією сучасного мистецтва та отримати можливість стати учасниками сучасного театрального перформансу.

Безумовно, що такий насичений ідеями, творами та завзятими людьми простір, надихає на нові проекти і власні ідеї.


— А вже тепер, згадуючи ярмарок і час проведений в Донецьку, обговоривши цю подію з друзями і обмізкувавши побачене, зробивши висновки і запланувавши щось на майбутнє, з огляду на все це, якими словами ви б підсумували цю подію, що б хотіли побажати? Може комусь хочете віртуально потиснути руку чи обійняти дружньо — давайте, не встидайтеся, зараз саме час!))

— З теплом згадуємо всіх, кого побачили і з ким познайомились в Донецьку. ІЗОЛЯЦІЯ — величезна справа і для південно-східного регіону, і в цілому для України. Гадаю, що інші міста мають брати приклад з такої ініціативи Донецька. І нехай реалізовуються нові проекти і задуми якнайшвидше і якнайліпше! А ІЗОЛЯЦІЇ хочеться побажати міцності в подоланні проблем, втілення в життя нових проектів та успішних пошуків несподіваних і талановитих митців, які бажають реалізувати свої сміливі ідеї.

— Таня і Женя, щиро дякую вам за цікаву бесіду та думки, а Жені Чорному ще й за фоторепортаж з події!

А більше про ІЗОЛЯЦІЮ та проекти фонду можна дізнатися на їхньому САЙТІ, заразом й переглянути фотографії з інших творчих заходів цієї "платформи культурних ініціатив".

Щоб залишати коментарі, необхідно авторизуватись.