Один день в кузні Олега Шупрудько в блозі Життя одного дизайнера · від Ліля Тєптяєва · додано 24.12.2012 00:41

На дворі зима — кучугури снігу й мінусова температура, та коли в кузні палає горно — коваль не зважає на несприятливі погодні умови чи незручності — він творить свою казку в металі. Холодний стриманий метал піддається лише вправній дресурі, й в руках майстра та вогняних обіймах він стає м'який і слухняний, перетворюючись на тендітну квітку чи витонченого птаха.

А самі ковалі — хлопці міцні й витривалі, адже загартовані вогнем і важкою фізичною працею. Якщо ж коваль не просто ремісник, а ще й художник та автор власних виробів — такому майстру, як то кажуть, ціни немає. Олег Шупрудько саме з таких художників-ковалів — в його руках метал слухняно формується не просто у виріб, а у витвір мистецтва.

Робочий день Олега починається як у багатьох: ранішній підйом, нашвидкуруч зготований сніданок, обговорення з дружиною планів на день, кількахвилинна гра з кішкою, одягання на випередки з дитиною, 20 хв. до дитячого садка і ще 16 км до кузні.

А сьогодні до кузні, разом з Олегом, прямує на екскурсію фотограф Євгеній Гапич, тож матимемо цікавий свіженький фоторепортаж.


— Олег, а чому кузня не в Коломиї, чому так далеко від місця проживання?

— Приміщення шукав досить довго. Кузня, в якій я зараз працюю, виявилась найліпшим варіантом співвідношення стану приміщення та ціни оренди. А відстань між моїм помешканням та кузнею мене не лякає, адже вона не є критичною. Пригадую, коли жив у Львові, долав і більші відстані до місця роботи.

Прибувши на місце, коваль переодягається в робочий одяг, вмикає чайник на каву, і доки гріється вода — чистить й готує горно до роботи. І вже за кілька хвилин, потягуючи гарячу каву, Олег збирається з думками та налаштовується на роботу.


— Над яким проектом ти зараз працюєш?

— Наразі продовжую працювати над перилами до балкону. Робота виконується для майбутнього готелю в Городенці. Господарі готелю планують оформляти інтер'єр та екстер'єр в етнічному стилі, тож і перила для двох балконів слід було спроектувати в заданому контексті. Я намалював кілька проектів для цих перил, два з яких були погоджені, і от вже кілька тижнів я працюю над ними в матеріалі.


— Розкажи про послідовність роботи над цими кованими перилами.

— Після затвердження проекту були зроблені відповідні шаблони майданчиків для балконів (це слід було зробити, так як вони мали неправильний радіус), пізніше складався кошторис, рахувався матеріал (вид матеріалу, кількість), враховувались додаткові витрати. Згідно усіх підрахунків був закуплений необхідний матеріал і розпочалася робота.

Насамперед був зроблений каркас перил і відвезений на примірку — це необхідно було зробити для того, щоб безпосередньо на місці остаточно підігнати розміри та зробити кріплення. А на даному етапі я відковую елементи перил згідно проекту і монтую їх на каркасі. Пізніше виріб зачиститься, пополірується і приготується до фарбування й патинування.


— А який пласт роботи саме сьогодні плануєш виконати?

— Запланував відкувати стилізовані елементи заднього плану композиції і змонтувати їх з птахами на передньому плані. Сподіваюсь, що встигну виконати усе заплановане на сьогодні.


— Часто тобі доводиться працювати в етнічному стилі і чи подобається?

— Доводиться досить часто, адже живу в цьому регіоні, а нашим людям до душі українська традиційна тематика. Та я не проти — мені й самому цікаво працювати в цьому стилі, бо навіть в його межах творю своє, маючи власну манеру подачі та ідеї. Мені також подобається сецесія і ар-деко, тож я поєдную етнічні мотиви з сецесійною лінією і пластикою.

— Що ж, творчих успіхів тобі і дякую за бесіду.

— Взаємно.


Щоб залишати коментарі, необхідно авторизуватись.