Ілюстрація сучасної української дитячої книжки. Якою вона повинна бути? в блозі Життя одного дизайнера · від Ліля Тєптяєва · додано 16.11.2009 03:00

Якою ж повинна бути ілюстрація дитячої книжки?

А якою вона є зараз?


І чому ілюстрація української дитячої книжки саме така, а не інакша?


Ці запитання ставлю собі кожного разу, коли навідуюсь до книжкової крамниці за книжечкою для своєї малечі.
І переглянувши купи дитячих видань - виходжу з крамниці без книжки. Це ж треба, серед величезної купи неможливо знайти щось достойне для дитини віком від 1 до 20 місяців! Катастрофа!

І я змушена купувати своїй дитині іноземні книжки, бо їх любить моя дитина, а на українські дивитися не хоче - не приваблюють вони її.

А любима книжка моєї дитини, американська, з ось такими ілюстраціями.


А українські, майже завжди, не подобаються ні мені, ні моїй дитині.

Бо ж в українських ілюстраціях для дітей і дорослому, серед купи різноманітних кольорів і відтінків, а ще штрихів та плям, та усього "багатства" технік і прийомів, практично неможливо розгледіти зміст і сюжет. Ніби й кольори веселі, і техніка подачі непогана, і композиція більш-менш, а лисички не видно. Де та лисичка, яка має тішити мою дитину, показувати свій характер і настрій, розповідати довгоочікувану історію? Навіть я її не бачу, а що вже говорити про малечу, яка і живу лисичку в житті ніколи не бачила. А ще ж хочеться, щоб в кожній книжечці та ж лисичка була інакшою, а не шаблонною-радянською. Не хочу я, щоб моя дитина вчилася на шаблонах!

А якщо до усього перерахованого додати шрифт не в тему, посередню якість поліграфії, граматичні помилки та непрофесійний віршований текст - отримаємо сучасну українську дитячу книжку.

Усім зрозуміло, що поверхневі книжки з посередніми ілюстраціями здатні виховати тільки посередню поверхневу особистість. Хіба ні?

А проникливому, вибагливому споживачу стає зрозумілим і той факт, що вибір дитячої книжки для сучасної молодої людини сильно обмежений - такі реалії, судячи з полиць книжкових крамниць.

А я є, в основному художник, рідше дизайнер, періодично навіть психолог, і систематично педагог - я дуже вибагливий книжковий споживач. І будь-що не дивлюся і не читаю. І дитину мою так виховую. А у нас, на жаль, така дитяча книжка, що виховувати немає на чому.

Ні, звичайно, кількість дитячих книжок на цих полицях не є катастрофічною, навпаки - книжок купами, але їхня якість часто бажає кращого!

Безперечно, є поодинокі зразки таланту та професіоналізму серед дитячих видань та видавництв, наприклад книжки видавництва "А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га". Але загальна картина ілюстрацій видавництва одноманітна і передбачувана, ніби є результатом роботи однієї людини. Це і зрозуміло - видавництво мусить мати своє впізнаване обличчя. Імідж у них такий.


Та все ж, немає до чого придертися - гарні професійні ілюстрації, добротні книжки.

Але хочеться не лише професійності для своєї дитини, а ще й рукотворної теплоти і любові, що віяла б від книжечки. Наприклад ось такої, польської.


А ще хочеться ілюстрацій наповнених дитячою добротою і ніжністю, як у цих, з російської книжечки.


І ще трохи яскравих кольорів і цікавих тем, як в цій польській.


І, навіть, нестандартного дизайну, як в цій американській.


І щоб кожна книжечка моєї дитини була неповторною і оригінальною, щоб дитина їх пам'ятала усе життя і передала своїм дітям. А ще, щоб ці книжки розвивали у дитини неординарне бачення і творче мислення. Щоб починаючи з найперших книжечок моєї дитини - вона не мала шаблонного бачення світу. І в садочку малювала б свою лисичку, а не банальну радянську.

А ще, щоб дитяча книжечка навчала мою дитину українського мистецтва і народного мистецтва. Наприклад, я обома руками "за" дитячу книжечку з ілюстраціями, наприклад, Марійки Приймаченко. Дивіться, яка краса! Майже дитяча фантастика.


Так, зрозуміло, не стає коштів, немає державної підтримки, бракує професіоналів...
Але ж, люди добрі, я писала наукову про сучасну українську дитячу книжку у 2006 році, це 3 роки тому, і проблема за цей час не стала меншою.

У 2006 в інтерв'ю видавці мені говорили, що на мистецькі проекти немає коштів, треба заробляти гроші, а популярними є лише комерційні проекти.
Сьогодні що я бачу - книжки стали у два рази дорожчими, а якість якою була такою й лишилася.

Правда, трапляються книжки, ілюстрації яких тішать новизною і красивою графікою, як от ці.


Але ж, людоньки, дитяча книжка це не лише папір з малюночками в обкладинці. Дитяча книжка - це мистецтво! Принаймні так має бути.

Тож, може, досить лише гроші заробляти на дитячих книжках, "годуючи" маленьких українців посереднім і недалеким "харчем"? Хіба наші діти не варті кращого? Бо, наразі, українська дитяча книжечка, для книжкових "гурманів" - "несмачна"!

Невже так було завжди? Давайте подивимось на зразки української дитячої книжки минулих десятиліть, за часів "совєтів".
Ось, добрі веселі звірята і чудова графіка, видавництва "Веселка".


Ось ще один зразочок нестандартного підходу до ілюстрації.


І ці ілюстрації мають і свій смак і настрій. Ось це мистецтво!


Подивімося ще старіші зразки. Ця чудова книжечка в наївному народному стилі.


Може вона навчити чогось мою дитину? Та, звичайно, може!
Вона навчає про наше рідне, мистецьке, добре і світле! До того ж, відразу видно, що це українська книжечка.


А ця, дивіться, справді мистецька річ.


І цій нічого не бракує.


Дизайн продуманий, техніка класична, картинка зрозуміла, стиль український, настрій позитивний.


Ця також, досить оригінальна.


І ця, цього ж художника.


Також ця. Між іншим, тексти цих книжечок усіма любимі, перевірені часом.


Я давно вже шукаю "Сороку-Білобоку" - немає.


А де поділися книжечки з добренькими, простенькими українськими загадками, віршиками, скоромовками?
Дивіться, які колись були суперові ілюстрації з чудовими скоромовками!


Хочу для своєї дитини такої книжки!


Такі ілюстрації завжди будуть актуальними, бо подобаються діткам.


Так, звичайно, ці ілюстрації не виглядають сучасними, це і зрозуміло - стільки часу пройшло, але вони професійно виконані, зі смаком і розумінням справи. Стилізація не калічить вигляд тваринки чи людини, текст є одним цілим з ілюстрацією, і немає кічу.

Ось міркую собі, що глибші дослідження видавничої сфери, а саме дитячої книжки та ілюстрації, мали б дати змогу краще зрозуміти проблеми видавничої справи в минулому і сьогодні, побачити актуальні проблеми та потреби дизайну дитячої книги і знайти способи їх вирішення. Адже українська дитяча книжка мусить бути конкурентноспроможною на світовому ринку, тим більше сьогодні, коли Україна прагне співпраці з країнами Європи та іншими країнами!

Ну і, звичайно, дитяча книжка має дати більше можливостей для розвитку дитини в нашій державі, в сучасних умовах життя. Бо ж необхідність практичного розвитку даної сфери обумовлена ще й станом і темпом життя в сучасному світі, а також вихованням нового, сучасного, покоління.

Проблема якісного виховання дитини в сучасному світі, є однією з тих, яка вимагає нагального розгляду! І це є справді серйозною справою!

Пригадую своє дитинство – книжка була для мене основою мого виховання. І сьогодні в Україні, діяльності і фаховому рівню дизайнера та ілюстратора, безумовно, має бути відведена важлива роль.

І такі дослідження мають цікавити не тільки мистецтвознавців, а особливо видавців та ілюстраторів. Так як, саме на них лежить відповідальність створення на високому рівні видань для дітей. Ці дослідження, а особливо щодо практичного застосування, мають позитивно впливати на розвиток мистецтва ілюстрації в Україні взагалі.

А отже, безперечним є те, що кожна книжка має бути особливою не лише за розміром, товщиною і формою. Різноманіття буде сприяти розвитку неординарної актуальної особистості, крім того, постійно нової.

І тоді дитяча книга зможе бути сильним конкурентом низькопробним телевізійним дитячим програмам і шкідливим дитячим комп'ютерним іграм. А також зможе виховати неординарних, творчих, добрих, чуйних українців, які цінують своє рідне, знають собі ціну (в розумінні, що ця ціна висока), є високоосвіченими, розуміються на культурі і мистецтві.

Підсумком усього сказаного: хочу усім нашим діткам побажати найкращих книжечок, бо наші дітки, як ніхто, того варті!

Коментарі

  • kseniya_www · 16.11.2009 15:51 · #

    Я не знаю як які діти, ну в мене дитина не любить книжки із графікою як в книжці про колобка чи два півники чи сорока білобока. Дитяча книжка має бути яскравою, всі звірятка чи персонажі повинні бути чітко промальовані і відокремлені від усього іншого, щоб вони впізнавалися.

    Ковчег Ноя - холоші кольори має, моїй дитині сподобалося - всі звірятка чітко зображені, нема нічого зайвого. Не дивлячись шо деякі звірята мальовані і їх загальні риси спотворені, все рівно 2-х річна дитина впізнала їх.

    От тут наводиться книжка Пташине весілля - дуже багато деталей, дитина не сприймає це.

    Книжечку до якої ти даєш коментар "закрити очі на проблеми композиції та дизайну, ілюстрації цієї книжечки є досить симпатичними" - для дитини вони зовсім не симпатичні замість діда, баби і внучки - три страхіття з гримасами - хіба це діткам можна показувати?!

    Шкода сканера нема - я б показала які книжечки любить моя дитина. В неї їх більше 20, і я знаю шо об.єднує улюблені її книжки - десь пофоткаю і покажу.

  • Ліля Тєптяєва · 16.11.2009 18:00 · #

    Ой, вибач, мушу пояснити.

    Справа в тому, що я зліпила дві теми до купи - починала статтю про відсутність хороших українських книжок для дитини віком від 1 місяця і десь до року і 6 місяців, а закінчила дитячими книжками для дошкільнят і "шкільнят", тобто діток старшого віку. І цю невідповідність я замітила пізніше. А ти її, бачу, також зауважила.

    Тому мушу пояснити: книжки про півника, колобка, сороку, ті, що з графікою - для діток старшого віку - це по-перше. По-друге - це також мистецька річ.

    Для діток до двох років, як ти і кажеш, справді, мають бути яскраві книжечкі з чітко промальованими персонажами. Саме про цю проблему - відсутність дитячих книжечок для малят з чіткими, простими малюнками - я і писала на початку статті. Бо ілюстрації в книжках, які є на полицях книгарень - кольорова каша без початку і кінця - маленька дитина не сприймає такі ілюстрації, бо просто не може побачити основне і другорядне.

    На противагу цьому - ілюстрації з книжки "Ковчег Ноя" доступні сприйняттю дитини півторарічного віку - чисті кольори, впізнаваємі звірята, яких багато, простий текст.

    Книжка "Пташине весілля" з'явилася в цій статті лише через цікаву графіку і нестандартне бачення дитячої ілюстрації тих часів в цій країні - у вигляді картинок-коміксів. І ти права, вона є для дитини старшого віку.

    Щодо книжки про "діда, бабу і двох дочок" (вона називається "Дідова дочка і бабина дочка") - в ній проблеми з дизайном, а хід думок художника-ілюстратора правильний, і задум хороший, але кінцевий результат поганий. І не дивно, що твоїй дитині не сподобалось - ця книжка для дитини старшого віку. Крім того - натяк на мистецьку річ.

    Взагалі, як я вже й казала, але повторюся для усіх крапок над "і", в книжковій сфері існує поняття "мистецького проекту" та "комерційного проекту". Найчастіше ці поняття в українській книжці ходять окремо і разом не зустрічаються. Але бувають винятки - переважно тоді, коли видавництво має зайві кошти, або піднапряглося і ці кошти знайшло (з власної кишені або з кишені меценатів). Яскравий приклад - видавництво Малковича (http://www.ababahalamaha.com.ua).

    В наступних статтях з цієї серії дитячих книжок і ілюстрацій - покажу ще купу цікавого! Чекайте!

    І ще кілька любимих книжечок своєї малечі для твоєї малечі.

    А ти покажи книжечки своєї малечі для моєї малечі! Будемо чекати!

Щоб залишати коментарі, необхідно авторизуватись.