Таємниці старіння - частина 2 в блозі Інформаційно-пізнавальний · від Олег · додано 26.08.2009 16:40

Сьогодні однією з найбільш популярних концепцій старіння виступає теорія Хейфлика. Цей американський вчений починаючи з 60-х років досліджував природу старіння людини завдяки науковим підходам.

Так класичним прикладом його експериментів виступає наступний. Вчений помістив у чашку Петрі клітки тканин викидня. Позбавившись необхідності обслуговувати великий організм, ці клітки, повинні бути тільки розмножуватися. Спочатку вони так і робили – клітина ділилась на дві, кожна з яких теж ділилась на дві і т.д. Але слід зауважити що так відбувалось лише приблизно 100 циклів. Потім, на подив вченого, у чашці з поживним середовищем почалося відбуватися щось таке, що нагадувало процес старіння. Клітини почали споживати менше їжі, їх мембрани стали поступово руйнуватися – і вся піддослідна тканина загинула.

Американський вчений тоді повторив свої досліди, взявши цей раз тканини клітин 70-річної людини. На цей раз клітини загинули після 20-30 циклів ділення. Таким чином Хейфлик цілком логічно зробив висновки, що якщо ці клітини в таких самих умовах мали цикл життя в 3-5 разів менше, отже саме у всередині в клітинах має бути «годинниковий механізм» старіння. Відповідно, якщо цей механізм людям вдасться зупинити – на нас тоді чекає безсмертя!

В науці обмежена кількість поділу кліток було названо лімітом Хейфлика. І хоч свої досліди вчений почав у 1961 р., тільки через 30 років, наприкінці 20 ст., нові дослідники добились результатів по припиненню старіння людської клітини, в пробірці звісно.

Ще в 1972 р. лауреат Нобелівської премії Дж. Уотсон зробив вагоме спостереження – при кожному поділу клітини, зменшуються кінцеві ділянки хромосом (ДНК), що відповідають за спадкову інформацію. Ці кінцеві ділянки називаються тепломірами і про них відомо давно.

У 1990 р. американські біологи виміряли довжину тепломірів у молодих і старих кліток. Було беззаперечно доведено, що чім молодше клітки тим у них довші тепломіри, і відповідно був зроблений цілком логічний висновок – тепломіри і є «годинниковим механізмом» клітки.

Згодом виявилось, що старіють не всі клітини людського організму. Так британські вчені звернули увагу на те, що статеві клітки молодих людей та 90-річних старців мали однакову довжину. Вчені вияснили, що ці клітини остаються вічно молодими завдяки ферменту, особливій білковій речовині, що виробляється самою клітиною. Цьому ферменту американські дослідники дали назву «тепломеразе». Після народження людини ця чудова речовина зникає і починається процес старіння організму. Виключенням, окрім статевих клітин, є клітини, що забезпечують поновлення шкіри та тканин кишечника, а також кровоутворюючі клітини кісного мозку.

Таким чином, якщо вчені змогли б ввести у звичайні клітини фермент тепломеразе чи заставили б клітину самій виробляти цей білок, то вони б отримали багатообіцяючий результат – всі «смертні» клітини стали б «безсмертними». Цю проблему вдалося вирішати американським дослідникам Д. Шею та В. Райту ще у далекому 1998 році. Вони імплантували у клітину ген, що відповідає за виділення чудодійного ферменту і число поділу звичайних клітин набагато перевершило ліміт Хейфлика і клітки по сутті отримали «безсмертя».

Самий великий авторитет у цій області Леонрад Хейфлик оцінив результат як монументальний прогрес. Інший професор Міхаель Фесел бачить в цих результатах підтвердження свого прогнозу, що вже у 2015 році метод омолодження, заснований на тепломірній терапії, буде готовий до широкого застосування. Таким чином, за Феселем, тривалість життя людини буде збільшено на сотні років…

Продовження слідує

Щоб залишати коментарі, необхідно авторизуватись.