Щоденник літнього дощу: Самотність в блозі Дещо почитати від Лілії Демидюк · від Лілія Демидюк · додано 17.06.2011 20:02

Самотність нагадує хвору кору дерев: не захистить і не зігріє. Але дерева завжди самотні, ті, які тягнуться до неба. Вони відпускають своє листя у небо і вже потім воно падає на землю з пам’яттю свободи. Кожен атом зів’ялого листка пам’ятає про волю. Листя помирає, а пам’ять залишається. Так земля дізнається про небо. Так небо дізнається про тугу. Дерева ростуть і тужать: вони кожного дня бачать небо, але ніколи не можуть досягнути до нього своєю вершиною. У кожному листку є пам’ять кореня, який не бачить неба, але вірить, що воно є. Коли дерево всихає – в ньому помирає віра. Люди розпалюють з нього вогнище і дим виривається в небо – надія, яка живе в повітрі. Виростають нові дерева і падає сніг. Так кожного року вмирають і воскресають сподівання.


Дощ допомагає деревам плакати. Сльози їх очищають і їхня віра знову може рости. Так завершується нове коло випробувань. Згодом, по зрізу стовбура люди визначають скільки дереву років. І кожного року дерево мусіло рости.

Зелене листя має терпкий смак. Такий присмак бажання свободи, бажання польоту. Коли хтось стрибає з парашутом – в нього стає терпкою кров. Відчуття терпкості забарвлює краєвид і бажання жити виривається на волю. Кожен з нас повертається на землю. Нас притягує невидимий корінь, який не бачив неба, але вірить, що воно є. Його віра найміцніша. Тому ми завжди повертаємось.

Коли плаче дощ – замовкає світ. Дощеві вже нема, що світові сказати. Світ мовчить від докорів сумління за нечулість. Світ зупиняється і дивиться на своє відображення у мокрих вікнах, калюжах, у сльозах дощу. Світ знає, що когось образив і це йому болить. Він не вміє плакати тільки мовчить. Це тиша перед грозою. А тоді приходить дощ, бессердечний од відчаю, зневірений від втоми. Він жорстоко бореться зі світом і світ починає перемагати. Це схоже на одужання.

Рани дерев ще довго болять. Пошкоджена кора нагадує про несправедливість. Дерева говорять. Коли світ зуміє мовчати – він їх почує.

Продовження

Щоб залишати коментарі, необхідно авторизуватись.