Аліса Шакор: «Невдалі концерти є у кожної групи, і це нормально» в блозі Фан-зона · від Демчук Софія · додано 21.10.2011 17:02

Цей рік став плідним для гурту “Sad Alice Said”. Вони відзняли перше відео, успішно презентували його, перемогли у місцевому престижному конкурсі. Тепер група записує повноформатний альбом і готується до закордонних гастролей. Сьогодні наш гість фронт-вумен житомирського гурту “Sad Alice Said” Аліса Шакор

Хто заснував “Sad Alice Said” (ex- “Alice in Wonderland”)?

Власне я і є засновник групи Sad Alice Said. (у минулому Alice in Wonderland). З дитинства слухала альтернативну музику. Мріяла створити свою групу. У 8 років почала писати пісні.

Процес відбувався складно?

Створити групу дуже складно. По-перше для цього самому потрібно багато що знати і уміти. Зібрати склад ще складніше, знайти музикантів, які не просто на рівні, а ще і розділили б ідею, погляди, підхід до твору і найголовніше - мету. Перший склад був виключно жіночий. Це була моя дитяча мрія.

Чого розпалися?

У групі було троє. Для того, щоб грати в тому напрямі, який мені завжди був ближче за все (готик метал) однієї гітари, баса і барабанів було не досить. В результаті пошуків гітариста я зіткнулася з тим, що нереально в Житомирі знайти дівчину, на той час у віковій категорії 15-16 років, якій було б цікаво займатися музикою і яка б змогла зіграти те, що я б зажадала.

В групу взяли гітариста, який грає в Sad Alice Said до цього дня, Павло Лихотвор. Ця людина стала єдиною хто розділяв мої погляди і разом нам працювалося весь цей час дуже легко. Розійшлися із барабанщицею і басисткою тому, що в певний момент я зрозуміла, що працюємо тільки ми з Павлом і відповідно розвивалися і росли теж тільки ми.

Як підтягнулися до вас інші?

Басиста ми зовсім не шукали. Оскільки рідний брат Павла Сергій Лихтотвор приєднався до нас відразу, після відходу Катерини Ткаченко (бас - гітаристки). Ми утрьох і стали міцною основою групи. Після, ми дуже часто міняли клавішників і барабанщиків. Думаю не варто перераховувати усіх музикантів.

Про тих, хто зараз грає в групі. З Юлією Балан (клавішница) ми познайомилися в університеті, до того, як я її запросила в групу ми відіграли з нею декілька концертів дуетом. Зараз не уявляю собі групу без цих людей.

Як проходять репетиції?

Репетируємо ми у Паші вдома. До самого процесу репетиції ми відносимося дуже серйозно, оскільки намагаємося приділити увагу кожній дрібниці, дуже прискіпливо розбираємо пісню, її структуру і інше. Іноді, звичайно, дозволяємо собі замінити твір, гру на спілкування і обговорення тієї ж таки музики. До речі, дуже корисно.

Хто вам пише тексти і музику?

Тексти пишу я. Що стосується музики, найчастіше я приношу пісню, гурт її аранжує. Іноді уся музична частина на Пашиних геніальних плечах. Процесу аранжування і творення музики найбільше уваги приділяє він.

А іншим пишете?

Ні, це якось не практикуємо. Треба максимально приділяти час своїй творчості.

Кумедні випадки траплялися?

Що стосується забавних моментів, чомусь згадався відразу день, коли ми попросили нашого першого драммера, Юлію, залишити гурт. Вона кидалася в нас барабанними паличками і мікрофонною стійкою. Не пам'ятаю чи було нам весело в той момент, але зараз згадую про це з посмішкою. Насправді, дуже багато забавних ситуацій відбувалося, і на репетиціях, і на концертах і просто в житті групи. Ми дуже багато часу проводимо разом.

Були невдалі концерти?

Невдалі концерти є у кожної групи, і це нормально. Усі ми живі люди. Це може бути пов'язано з багатьма речами, більшою мірою причиною провалу є, погана визвучка і тд., стан здоров'я. Але навіть найневдаліший концерт, вже вдалий тим, що дав можливість проаналізувати, дати оцінку собі, обставинам, робити висновки, щось міняти. Це досвід.

Зараз часто даєте концерти?

Зараз концертів набагато більше, ніж, припустимо, рік тому. Річ у тому, що постійні зміни в складі гальмують яку-небудь роботу. Зараз усе стабільно, і ми працюємо, виступаємо, пишемося.

В цьому році ви відзняли своє перше відео. Розкажи про зйомки.

Ми зняли відео на пісню “Open your eyes”. Ця музична композиція стане саундтреком до австралійського молодіжного фільму. Зйомки проходили у одному із найкрасивіших київських міні-готелей, з двома розкішними залами. За 16 годин було відзнято лише два стейджа. Такої “фірми” ще не було у жодному українському рок-гурті. Зйомки проводила “INFINITE FRAMES” PRODUCTION — молода команда, европейського рівня.

Презентували його у Києві разом із ЕР "Сlock of eternity"(міні-диском), до якого увійдуть чотири пісні. Над ЕР працювали з Blacklight Studio. Кліп презентували в Житомирі, ЕР в Києві.

ЕР випустили за підтримки австралійського digital лейбла blue Freya і продається на 104 інтернет магазинах, таких як iTunes, Amazon та інші.

Презентацією кліпа залишилася задоволена?

Нас дуже порадувала публіка. Та і сама презентація була просто відмінною. Сама підготовка до неї трохи нас вимотала. Оскільки за декілька днів до неї ми розлучилися зі своїм барабанщиком. Довелося просити допомоги у іншого музиканта.

Хто шиє вам костюми?

Часто стали ставити це питання :) Костюми придумуємо самі. Утілює наші ідеї чудова майстер Ірина Цимбалюк

Ви в цьому році отримали нагороду на музичній церемонії «Анреліз». Чи було це для тебе несподіванкою? І як ти ставишся до цієї премії?

Я з великою повагою ставлюся до організатора цього заходу Андрія Собича. Скажімо так, нам було приємно отримати цю премію, але особливого значення цьому не надали, можливо тому, що були зайняті іншим, та і цілі вищі.

Вищі – це які?

Можна не відповідати на це питання?

Можна.

Вони включають масу наших планів, якими доки не особливо хочеться ділитися.

Ви планували поїхати у тур за кордон. Поїдете?

Ми готуємося до нього, готуємо матеріал для нового альбому. Поки точно нічого сказати не можу, на жаль.

Дякую за розмову!

Щоб залишати коментарі, необхідно авторизуватись.