Олег Земнухов: «Моє життя сповнене пригодами, і гарних пригод всебільше і більше» в блозі Фан-зона · від Демчук Софія · додано 07.10.2011 14:28

Він мріяв стати біологом, але реалізувався як дизайнер. Відомі українці залюбки купують у нього одяг та туфельки із коноплі. А хлопець хоче розширити виробництво і налагодити співпрацю з відомими вітчизняними модельєрами. Сьогодні наш гість молодий дизайнер Олег Земнухов

- Олеже, як ви почали робити взуття з конопель?

Шість років тому мої друзі в Інтернеті знайшли конопляний одяг. Була задумка завозити його в Україну. А моя рідня ще до війни займалася вирощуванням конопель, батько розповідав, що виживали під час голоду за рахунок цього. З неї робили тканину, предмети побуту. Тоді ця рослина була в шані, а Радянський Союз лідирував серед постачальників прядива (конопляного волокна) на світовий ринок. Під враженням оповідань батька про те, як моя сім'я вижила на конопляних перепічках в післявоєнні роки, я почав шукати залишки конопляної промисловості в Україні. І знайшов їх в Глуховому. Тут в науково-дослідному інституті лубових культур УААН досі успішно займаюся селекцією культури. А за технологією промислового виробництва одягу з конопель мене направили в Київський національний університет технології і дизайну, з яким згодом підписав договір. Це і підштовхнуло мене в 2004 році почати цю справу. Я знайшов конопляне домоткане полотно, з якого було виготовлено моє перше взуття. В основному використовую тканину ручної роботи, яка була виткана років 50 назад в різних регіонах України, а також тчу сам.

- Як ви робите тканину?

Тканину ми робимо вручну. Рослини треба вимочити, потім висушити і знову вимочити. Після цього потрібно розім'яти волокна, щоб їх відокремити від деревних частин. Продукт, що вийшов, треба прочісувати. З цього робимо нитки, а потім - тканину.

До речі, конопляне виробництво безвідходне. Для тканини використовується тільки зовнішня оболонка стебла, відходи застосовують для брикетів, з конопель роблять папір.

Які лікувальні властивості має конопляна тканина?

Конопляна тканина є відмінним антисептиком, має бактерицидні властивості, вона загоює рани, тамує біль. Конопляна тканина добре пропускає повітря. Мені імпонує натуральний підхід, коли вибілюється тканина на сонці, на морозі. При такому підході тканина не втрачає свої лікувальні властивості. Впродовж століть волокна з конопель використовуються для виробництва канатів, паперу, вітрил і тканини. Посконна тканина володіє безліччю відмінних споживчих характеристик. Вона набагато міцніша і зносостійіша в порівнянні з бавовною і льоном. Посконь підтримує нормальний теплообмін людського організму : взимку в ній не холодно, а влітку не жарко. Ультрафіолетове випромінювання, таке згубне для нашої шкіри, затримується конопляною тканиною майже повністю (на 95%), тоді як інші тканини можуть похвалитися лише 30-70%.0 Тканина з конопель - матеріал, що довго живе, який не псується при пранні і при постійному використанні виявляє додаткові властивості : стає активнішою і зберігає здатність проводити корисні якості конопель - освіжає, нейтралізує токсини, не дає розвиватися хвороботворним мікробам, не створює умов, перешкоджання обмінним процесам в шкірі. Таким чином, тканина підтримує шкіру, забезпечуючи захист і створюючи умови для

- Ви самі робите своє взуття?

Не зовсім, я працюю з майстернями. Це і швалі, і шевці з трьох різних майстерень. У одній майстерні ми шиємо танцювальне взуття, в іншій - більше жіноче взуття робимо, в третій шиємо взуття для чоловіків. Я і сам безпосередньо беру участь у виготовленні взуття - підбираю і комплектую матеріали і фурнітуру, роблю вишивку, аплікацію, оформлення. Дизайн і оформлення взуття я придумую сам.

- У виробництві конопляної тканини впроваджуете нові технології?

Новими їх назвати складно, хоча тут якраз потрібні нові технології в обробці сировини і тканини. Питання в тому, як це впровадити в масове виробництво. Я співпрацюю з місцевими фермерами, які зацікавлені в нових видах продукції і Університетом технології і дизайну. Ця співпраця дає свої результати. У кінці минулого роки ми зробили хутро з конопляного волокна з невеликими добавками шовку і шерсті. Була отримана пряжа, з якої пов'язані зимові шкарпетки. Ми зробили устілки з конопляної тканини з додаванням полину.

Пам’ятаєш, як зробив першу пару взуття?

Відродження старовинного ремесла відкривало мені унікальну ринкову нішу, вільну від конкурентів. В Україні вже давно освоїли такі натуральні матеріали, як бавовна, віскоза і шовк. А ось робити речі з конопель нікому в голову не приходило. Простіше було закупити імпортну дешеву синтетику і з неї шити модний одяг. Я не шукав легких шляхів і хотів створювати речі самостійно. А оскільки конопляній справі в Україні ніде не вчать, вирішив спілкуватися з тими, хто ще міг пам'ятати тонкощі незвичайного ремесла. У пошуках таких людей мені довелося немало поїздити по українських просторах. Паралельно пробував плести що-небудь з конопель своїми руками, перевіряючи на практиці оповідання діда. Для цього відправився на довколишній пустир, знайшов там висохлі коноплі, витягнув з неї волокно і сплів нитку. Тоді у мене не було навіть веретена, довелося крутити нитку на олівець. Абияк сплів нитку, з якої зв'язав шапку.

Конопляну новинку презентував знайомому, якому вона дуже сподобалася. Незабаром вирішив ризикнути і змайстрував конопляні туфлі. Самостійно створити взуття я не міг, тому звернувся по допомогу до знайомого шевця, який допоміг розробити деталі. Тканину для пошиття першої пари відшукав в одному з сіл Вінницької області. Це було старовинне домоткане полотно, яке коштувало близько 10 грн. за метр. Олег скористався службовим становищем - як-не-як у той час ще працював на ринку - і разом із звичайним взуттям продав першу пару "натуральних" туфель. Багато клієнтів запитували: чи можна носити таке взуття, чи не промокає воно, чи не порветься на другий день. Щоб переконати клієнтів в міцності товару, доводилося звертатися до історії, нагадуючи, що наші предки конопляний одяг носили роками.

А з правохоронцями не було непорозумінь, через коноплю?

Моє життя сповнене пригодами, і гарних пригод всебільше і більше. Тішить, що я на шляху Радості. Всякого було! Ще добре щоя я їх не вирощую, меньше клопоту. Зараз у мене ніяких непорозумінь немає, мене вже всі знають, що я не шкідливий елемент, а корисна творча істота, не палю, не пью, іншим не раджу, екологічно спрямований натураліст- справжній позитив... А якось колись було не до жартів... Мало не посадили. Був такий цікавий випадок.... Якось зіткав я "конопляне знамено" в якому увіткав декілька рядочків з конопляними справжніми листочками. Віз у київському метро цілу сумку різних конопляних виробів(взуття,одяг) і це "знамено" поклав зверху, щоб не прим’ялось. І зупиняє мене міліція для огляду речей (підозрілий) і як вони побачили його, то я ледь відмазався, що дизайнер і везу для виставки, а той лейтенант підняв усіх своїх начальників, і сам від хвилювання перетеребив мої листочки в пил, тим самим зруйнував мій шедевр і відпустив. До мене в майстерню частенько навідуються правоохоронці і любителі легких наркотиків. Але таких відвідувачів чекає розчарування, оскільки з конопель, з якими працюю, можна лише шити взуття або одяг. Рослина проходить спеціальну обробку: спочатку її замочують, потім просушують і відділяють волокно від стебла і тільки після цього приступають до виробництва.

Для вирощування промислових конопель, що не мають наркотичних властивостей, потрібна спеціальна ліцензія, тому я відмовився від ідеї самостійно займатися виробництвом сировини. У приватних підприємців в Полтаві і Сумах він купує конопляне волокно, пряжу або вже готові тканини.

Хтось із зірок купував у вас взуття чи одяг?

Як правило, я не знаю імен своїх покупців. Але якось на Сорочинському ярмарку у мене купив черевики молодий український режисер відомого фільму "Мамай" Олесь Санін. По правді, я не здогадувався, хто мій покупець. Як раптом до мене підбігають відразу декілька чоловік і кричать: "Ти знаєш, хто тільки що у тебе зробив покупку"? Мені було дуже приємно, шкода, що автограф не встиг у нього узяти.

Серед постійних покупців умільця - дружина і дочка українського фантаста Олеся Бердника. Два роки тому світлі конопляні туфельки замовила співачка Ніна Матвієнко.Тепер в цьому взутті співачка водить машину і гуляє по дачі.

Про що мрієш, що плануєш?

Плани у майстра просто наполеонівські. Він хоче розширити виробництво і налагодити співпрацю з відомими вітчизняними модельєрами. До речі, на заході імениті Будинки моди вже давно оцінили переваги конопляних матеріалів. Можливо, незабаром і українці зможуть носити дизайнерський одяг під модним лейблом і з написом "Зроблено з конопель".

Щоб залишати коментарі, необхідно авторизуватись.