Хіп-хопер Олександр Якименко про скитання по спортзалах, школу брейк-дансу та творчий симбіоз в блозі Неформат · від Демчук Софія · додано 30.07.2011 02:55

Історія команди "Rocket Jump" почалася навесні 2001 року. В середині квітня у Бердичівському Будинку Культури відкривається гурток брейк-дансу. Олександр Якименко і Борис Дем'янчук відразу ж туди записуються, оскільки давно горіли бажанням навчитися танцювати брейк-данс, але у той час на Україні цей стиль тільки зароджувався і, відповідно, в провінції про нього і не чули. Тренування вів Андрій Шишков - учасник першої Житомирської брейк-данс команди "B-power". В середині червня на тренування підтягується Віктор.

В кінці червня у Бердичеві проводиться традиційне свято "День Пива", організоване Бердичівським пивзаводом. На цьому святі хлопці виступили вперше. Танцювали вони восьмеро. Їх виступ був джемом з кількома груповими фішками.

«Тоді ми толком нічого ще не уміли. Але публіка нам бурхливо аплодувала, оскільки бачила цей танець уперше. Восени гурток брейк-данса закрили, і займатися нам стало ніде», - розповідає Олександр Якименко.

Але така ситуація не могла влаштувати молодих ініціативних хлопців і вони почали пошуки залу для тренувань. І таки знаходять. Починають займаємося в спортзалі військової частини в районі "Червона гора". Щоб було легше оплачувати оренду, вони набирають учнів і навчають їх тому, що уміли самі. У той час кожен з них тренував в основному те, що у нього краще виходило. Борис Дем'янчук приділяв багато часу electric - boogie, Віктор більше крутив powermoove, а Олександр Якименко вправся в style.

Борис Демянчук
Борис Демянчук

«У той час у нас не було ні відео з брейк-дансом, ні музики для брейк-данса, ні зв'язків з однодумцями. Ми намагалися розвивати брейк-данс культуру на голому місці. Виходячи з переліченого вище, розвиток наш йшов дуже повільно», - пригадує Олександр Якименко.

Через рік хлопці розуміють, що в їхній творчості серйозний застій і потрібно щось робити. Дозріває рішення створити команду. Так з'явилася "Rocket Jump".

«Історія цієї назви наступна. Коли ми вирішили створити команду, питання стояло, як її назвати? Хотілося, щоб назва красиво звучала, була оригінальною, і містило в собі ідею. Я запропонував декілька варіантів, серед них був і "Rocket Jump". Я пояснив Борі, що ця комбінація слів означає, Борі сподобалася ідея, і назва була прийнята», - розповідає Олександр Якименко.

Отже, "Rocket Jump" - що це? У популярній у той час комп'ютерній грі "Quake" був такий ігровий прийом. Коли перед гравцем виникає перешкода, яка перестрибнути неможливо, гравець пускає собі під ноги ракету, ударна хвиля від вибуху, якої переносить гравця по ту сторону перешкоди. При цьому гравець втрачає частину життєвої енергії. Цей прийом називається "Rocket Jump" - дослівно "Ракетний стрибок". Відповідно ідея назви така, що учасники з команди "Rocket Jump" витрачають свою енергію і час на тренування, отримуючи травми і витрачаючи сили, але в результаті досягають нових вершин в цьому мистецтві, долаючи будь-які перешкоди на шляху. Як показала історія - назва себе виправдала. Відтоді багато перешкод стояло у них на шляху, але вони зуміли їх здолати і, незважаючи на вік, роботу, навчання і інші атрибути дорослого життя, хлопці, що заснували команду досі в строю.

Отже, назва команди придумана, але команда існує тільки формально, адже вони ще ніде не танцювали, не працювали над командними фішками, синхронами, тільки на тренуваннях робили джеми. Так тривало до весни.

«Я в коледжі помічаю оголошення приблизно такого змісту : "Усім охочим взяти участь в концерті, присвяченому Дню 8-го березня, звернутися в таку-то групу". Рішення було прийняте миттєво: ми повинні виступити! Застій в нашій творчості на той час досяг апогею, і так тривати більше не могло. За тиждень було придумано простеньке шоу, і 7 березня ми виступили у Бердичівському політехнічному коледжі. Це був перший виступ команди "Rocket Jump" і саме цей день ми вважаємо днем творчого народження нашої команди», - говорить Олександр Якименко.

Атмосфера спортзалу їх більше не надихала і вони вирішили шукати нове місце для тренувань. Хлопці домовилися про оренду приміщення з Міським Палацом Культури (ГДК). У новому залі були дзеркала і вони могли спостерігати за своїми рухами, що в принципі стимулювало, хоча покриття там було жахливим - ні про якому powermoves не могло бути і мови. Увесь травень у хлопців пройшов у дуже напруженому графіку тренувань - вони займалися сім раз на тиждень, аж до червня.

«На початку травня у Бердичеві відкривається перший Інтернет-клуб, і третього травня я відкриваю для себе всесвітню павутину. Далі починається прорив інформаційної блокади. Донині яку-небудь інформацію про брейк-дансе в нашій провінції нереально було дістати, а з появою в місті Інтернету, з'являється доступ до інформації», - Олександр Якименко.

Далі хлопці мало не щодня починають виступати на концертах. Один із них - виступ в парку у рамках концертної програми на День Молоді. Там виступали практично усі танцювальні колективи Бердичева (а їх у немало). Але, судячи з відгуків організаторів, виходи хлопців були самими цікавими і видовищними. Адже вони танцювали нове, те, чого ще ніхто не бачив в їхньому місті. Вони дали два номери з перервою в 40 хвилин.

Влітку хлопці більше ніде не виступали. Їхня діяльність переходить в інше русло - вони організовують джеми в парку. В липні відбувається перший в історії міста вуличний джем. Того дня вони показали, що брейк-данс у Бердичеві є і він виходить на вулицю! Люди просто підходили, стояли, дивилися, цікавилися, що це вони таке роблять, адже багато хто з них уперше бачив брейк-данс. Так вони влаштовували джеми кожного тижня до середини вересня.

«Влітку ми потоваришували з житомирською командою "B-power". 7 серпня вони приїжджають до нас на тренування у Бердичів, а вже 20 серпня ми їдемо до них в Житомир на тренування, на якому зібралися кращі танцюристи міста. Там ми набираємося вражень і уперше бачимо багато елементів брейкданса живцем. Далі у нас йде досить продуктивний місяць тренувань - енергія, отримана в Житомирі, виходила з нас, залишаючи свої результати», - пригадує Олександр Якименко.

Далі починається навчання. Але хлопці продовжують свою активну діяльність по просуванню брейк-данса в маси. Здолавши сотню бюрократичних перешкод, вони відкривають школу брейк-данса в ГДК. Спочатку народу ходить багато (більше 20 чоловік), але через місяць половина учнів кидає тренування.

На День Міста вони, звичайно ж, беруть участь у святковому концерті. Вітя у той час відпочивав в таборі, тому шоу ставили Олександр і Боря. Умови для виступу були жахливими, концертну програму коригували на ходу, плюс їм запороли фонограму. У результаті - маса негативних емоцій від того дня.

Далі йдуть тренування і виступи. Знову виступають в коледжі, в 12 школі, в ПТУ-3. Займаються в ГДК, а грудня орендують спортзал у військовій частині і з того часу займаються по шість разів на тиждень: три рази в спортзалі і три в ГДК.

На початку наступного року Олександр починає спілкуватися по електронній пошті з лідером житомирського брейк-данс руху Шевчуком Максимом і він запрошує їх в пгт. Новогуйвинск на тренування команди "X.D.T". На цьому тренуванні Максим пропонує хлопцям взяти участь у брейк-данс фестивалі "Third Play", який намічається на лютий. Також Максим записує пару відеокасет з брейк-дансом, і вони нарешті отримують уявлення про культуру в цілому! Пізніше з’являється сайт команди, який довгий час є єдиним постійним джерелом інформації про брейк-дансе в нашій області. 8 лютого вони їдуть в пгт. Новогуйвинск на відбірковий батл. Це був перший для команди батл.

«Ми батловали проти житомирської команди "Be Free" і коростишівської "Ozone Crew". Відбірковий ми пройшли і були зараховані до участі у фестивалі "Third Play". За тиждень до фестивалю починаємо готуватися - ставимо шоу і 22 лютого виступаємо на фестивалі "Third Play". Це було наш перший виступ на б-бойскому фестивалі, ми, звичайно, не зайняли призового місця, адже рівень наш сильно відставав від житомирських команд. Та зате здивували багатьох своїм стилем, оскільки перші в області почали танцювати flexible. Ну і звичайно завоювали повагу у житомирських бі-боїв», - пригадує Олександр Якименко.

Далі йдуть тренування... Вони вже більш усвідомлено займаються, адже у них з'явився стимул - вони влилися в житомирську тусу б-боїв. В кінці березня Олександр і Дорик з молодої Бердичівської команди "Jet Bodies" (яка проіснувала недовго) беруть участь в локальному фестивалі в Житомирі під назвою "Season Jam".

Весь цей час вони виношували у своїх головах ідею провести у Бердичеві хіп-хоп фестиваль, і в травні таки його проводять. Це був найбільший фестиваль хіп-хоп культури, який проводився в Житомирській області і до цього дня. У ньому взяли участь шість брейк-данс команд з усієї області, дві найсильніші команди були в суддях і десяток ріп-груп продемонстрували своя творчість. Це був пік популярності брейк-данса в Житомирській області. Також на цьому фестивалі їхня команда поповнилася ще одним, нестримно зростаючим танцюристом - братом Олександра Смайлом. Цього дня був його дебют на сцені і він не не підвів.

У серпні вони беруть участь в першому фестивалі брейк-данса в Коростишеві. Далі беруть участь в житомирському фестивалі "Anti Criminalizm".

Восени Олександр і Борис вступають до Житомирського політехнічного університету. І до кінця року займаються в основному тільки по вихідних у Бердичеві, оскільки в Житомирі у них не було залу, а також було купа проблем, пов'язаних з першими місяцями навчання в університеті.

Їхня команда поповнюється найперспективнішим учнем Паштетом і їх стає п'ятеро в команді. До кінця року Олександр та Борис виступають лише в університеті, де з першого виступу завойовують повагу публіки і організаторів інститутських концертів. На День студента вони вдвох танцюють шоу в житомирському міському драмтеатрі, після цього Олександра помічають деякі викладачі, що йде на користь його навчанню в університеті.

Наступний рік цілковите затишшя. Усе йде своєю чергою. Тренування по вихідних з командою, навчання в университеті, зрідка і тренування в университеті або в залі команди "All In One" (команда, утворена з танцюристів екс "B-power").

«28 лютого в пгт. Новогуйвинськ пройшла туса бібоєв і МС. Хто кому понабивав батли - батловали, МС змагалися в умінні фрістайлити. Ми ж відвідали цей захід в ролі глядачів. 7 березня я і братик Смайл взяли участь у фестивалі під назвою "B - boy Sensation" в Житомирі», - розповідає Олександр Якименко.

В цей же період у Бердичеві з'являється Гліб Григорьєв, колишній танцюрист брейк-данса 80-х а також бальних і сучасних танців. Він відкриває школу сучасного танцю у Бердичеві і "Rocket Jump" починає ставити спільне шоу з дівчатками з його школи. З цим шоу виступають багато разів у Бердичеві на різних міських святах і 16 квітня їдуть брати участь на найбільший фестиваль Західної України по брейк-дансу "West Connection - 4". Правда, їхнє шоу (6 бі-боїв і 12 дівчаток) носило все ж більше виражений характер сучасного танцю, ніж брейкданса і було не зовсім доречним на подібному фестивалі. Та зате вони уперше взяли участь в такому великому фестивалі (близько 20 команд учасників) з командами вищого українського рівня.

Далі буде…

Дякую Юлії Черновій, яка посприяла підготовці матеріалу.

Віктор Шостак
Віктор Шостак
Сергій Ковальчук
Сергій Ковальчук
Дмитро Конотоп
Дмитро Конотоп
Леонід Качура
Леонід Качура
Єнж
Єнж
Сергій Якименко
Сергій Якименко
Паштет
Паштет
Сергій Кулак
Сергій Кулак
Щоб залишати коментарі, необхідно авторизуватись.