Театр як покликання, а сцена як життя. в блозі Стиль життя · від Сашко · додано 06.09.2011 09:57

Сцена, актори, оплески, емоції,враження,- цими словами можна охарактеризувати діяльність людини, інтерв’ю з якою я сьогодні хочу вам запропонувати. Цією людиною є Петро Авраменко,- режисер та актор Житомирського обласного театру імені Івана Кочерги. За роки своєї діяльності він зіграв безліч ролей, та поставив не одну постановку. О. Бердник «Тартар», Т. Іващенко «Втеча з реальності», Г. Горін «Забути Герострата», «Метерлінк в стилі new», К. Гоцці «Король Олень»,- і це ще не повний перелік його робіт.

Петро Авраменко
Петро Авраменко

Розкажіть, як давно ви в театрі?

В театрі я близько 12 років, спочатку я закінчив Житомирське училище культури (режисерський відділ). Згодом почав працювати актором в обласному театрі імені Івана Кочерги. Першою серйозною моєю роллю був образ Фігаро у виставі «Весілля Фігаро». Після цього були різні ролі (головні та другого плану). Але для мене особисто немає різниці, головна роль чи навіть епізодична. Визначальним є інше: що для галчача, його розуму і серця можу я дати, втілюючи на кону створюваний мною образ.

Втеча
Втеча

Але непереборним було бажання не лише грати. А ставити вистави. Стати режисером професійного театру. Але для цього потрібно було заробити авторитет серед колег, які мали перш за все повірити мені саме як режисеру-постановнику. Так поступово працюючи над своєю роллю над своїм образом, і вже в парі з партнером я почав потихеньку змінювати режисерувати не лише свої ролі, а й ролі партнерів. Але чи не найважчим (і одночасно – найголовнішим) було відстоювати свої ідеї у діалозі з режисерами. Згодом мене помітили і запропонували поставити «Новорічний капусняк»,. Отак і з’явилася перша моя робота, пов’язана більше з режисурою, ніж з акторською діяльністю.

Чому переключилися на режисерську діяльність? Акторського поля було замало?

Я не залишаю акторську діяльність, мені подобається бути актором, грати ролі, але лишається непереборним бажання передати своє світобачення та своє бачення театру як виду мистецтва у цілісній театральній виставі, Це може зробити лише режисер, оскільки актор ( такою є неприхована правда сцени) є лише виконавцем волі режисера.

Чи є в вас улюблена роль?

Як актор – роль обираю не я, а роль обирає мене. І всі прожиті мною ролі дорогі мені, оскільки є частиною мене і мого життя.

Життя
Життя

А яке ваше ставлення до своїх власних вистав?

Я люблю всі свої вистави в період їх творення. А коли вистава готова, то через певний час відчуваю необхідність її переробки та нової інтерпретації. Бо вистава не може жити вічно: вона є породженням певного часу і зі своїм часом має відійти у сутінки театральної історії. Тому один і та ж сама драматургічна основа породжує принципово нові і різні за своїм спрямуванням та пафосом вистави. Тому я швидше знаходжуся у безконечному пошуку своїх вистав, ніж задовольняюсь вже досягнутим і втіленим.

Забути
Забути

Чи виникають якісь проблеми у роботі з акторами?

Складність завжди є. Але йдеться не про суто людські стосунки з акторами, а про творчі дискусії з акторами підчас осмислення та втілення ними задуманого мною. Таким проблемам суто творчого порядку не можна не радіти, оскільки якщо вони є - є і мистецький пошук і мистецькі здобутки. Є творчість.

КОРОЛЬ
КОРОЛЬ

Як ви оцінюєте сьогоднішній стан театру в Україні?

Театральна ситуація далеко неоднозначна, але, як говорять «театральні старики», значно краща. Ніж на радянських часвів. Адже сьогодні театральна україна – багатобарвна. Багато стильова, напоєна ароматом експериментів та пошуків. А це і є запорукою того, що театр живе сьогодні повноцінним творчим життям, що є кисень, який і дарує життя сучасному театрові.

КОРОЛЬ
КОРОЛЬ

І ще одне: сьогодні активні театральні пошуки ів експерименти не є прерогативою столичних театрів. Обласні театри, такі, як наш, – не периферія мистецька, а одна із визнаних мистецьких лабораторій сучасного українського театру.

Не випадково про мою виставу «Метерлінк в стилі new” в часописі «Українське слово» (№17, 2011р.) надруковано статтю «Коли володарює режисер», а на науковій конференції, яка весною цього року відбулася в київському університеті імені В.Грінченка, була, наскільки мені відомо, виголошена доповідь «Режисер як інтерпретатор драматичного твору», яка базувалася не лише на прикладах з театральної класики, але й зокрема й на моїх виставах.

Які творчі обрії відкрилися перед вами за останні роки?

З 2000 року – актор Житомирського музично-драматичного театру.

З 2005-2007р. працював ведучим «Радіо Свобода» м. Київ (автор, режисер, ведучий сатирично-розважальної програми).

У 2007 р. Виступив у ролі актора та режисера дитячої CD книги «Радіо няня»

Створив багато дитячих та дорослих радіо вистав.

З 2008 р працював режисером Першої категорії НРКУ України у відділі редакції літературно-історичних та науково-пізнавальних передач редакцій художнього мовлення дирекції мистецьких програм. Працював як режисер у проекті «Відродимо забутий жанр» де і створив ряд радіовистав. Деякі з них увійшли до «Золотої скарбниці» НРКУ.

У 2009 р. закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенко-Карого. За спеціальністю режисер театру.

КОРОЛЬ
КОРОЛЬ

А які ролі були зіграні тобою за твоє театральне життя?

За період роботи в театрі (2000-2010р.) мною було зіграно такі ролі:

«Весілля Фігаро» За п’єсою П.-О.-К. де Бомарше - Фігаро;

«От так Олександр» за п’єсою Ю. Рогозіна «Догрався Сашко, дожартувався» -Викидайло;

«За двома зайцями» за п’єсою М. Старицького - Голохвасвтов - Кирило;

«Коханий нелюб або приборканя непокірливого» за п’єсою Ю. Стельмаха -Степан ;

«Мазепа» за п’єсою Б. Лепкія - Блазень ;

«Сватання Стецька» за твором Г. Квітки-Основянеко «Сватання на Гончарівці» -Стецько;

«Женихи» за п’єсою М. Гоголя «Весілля» - Балтазар Акакієвич Жувакін;

«Літо в Ноані» за п’єсою Я. Івашкевича - Теодор Руссо;

«Фея гіркого мигдалю» за одноіменною п’єсою І. Кочерги - Дряквін Кублицький;

«Тінь» За одноіменною п’єсою Є. Шварца - Учений;

Та безліч епізодичних ролей.

Метерлінк
Метерлінк

Також у 2006 -2010р. знявся в таких фільмах:

«Богдан Зіновій Хмельницький»

«Паршивые овцы»

Епізодичні ролі в різних серіалах.

Брав участь у зйомках аматорських фільмів як актор так і режисер:

«Невероятная история» - за власним сценарієм (фільм про єврейського хлопчика)

«Студенські небилиці» - сцени з життя студентів.

ТАРТАР
ТАРТАР

Я чув, що до Дня міста Житомира ти маєш поставити свою виставу.

Так, остання моя режисерська робота, яка займає зараз мій весь час і всі мої думки, це створення видовища театр просто неба. 9 вересня о 19.30 на майдані Рад буде розіграно велике театралізоване дійство в стилі дель арте, в основу якого буде покладено п’єсу видатного італійського драматурга Карло Гоцці. Звичайно, цим театралізоване видовище не обмежиться. Але говорити про нього буде краще тоді, коли воно відбудеться.

ТАРТАР
ТАРТАР

Які творчі плани на найближчий час?

І останнє. В моїх творчих планах – створення театральної студії на базі Житомирського інституту культури і мистецтв. Оголошую набір бажаючих. Є амбіційні плани стосовно постановки повноцінних вистав в цій театральній студії, яка поступово має перерости в молодий професійний театр Житомира.

Втеча
Втеча
Щоб залишати коментарі, необхідно авторизуватись.