Закохана баба Яга: епізод 6 в блозі Казки для дорослих · від Лілія Демидюк · додано 02.05.2011 01:03

Кілька днів Яга була під враженням від розповіді подруги. Виглядало так наче вона прочитала захопливий роман і серцем залишилася разом з героями. Коли на четвертий день баба Яга позбулася романтично-мрійливого туману роздумів, з твердим раціоналізмом вона вирішила знайти собі хорошу роботу. Їй набридло працювати прибиральницею, хоч і дбала вона про чистоту у приміщенні податкової адміністрації. На роботі її цінували за акуратність та віртуозне володіння мітлою, вона мала непогану платню, трохи більшу ніж викладачі університету. Та й потрапила вона на цю роботу після кількох етапів відбіркового конкурсу, маючи вищу освіту мистецтвознавця, а її конкурентки були звичайними домогосподарками та санітарками з середньою освітою. Менеджер по персоналу, двоголовий змій Ригор Звивайлович, з широченною усмішкою зефірним голосом твердив, що їй ду-у-уже пощастило потрапити на роботу в їхню організацію, у них повний соціальний пакет: оплата лікарняних раз у рік та безкоштовна путівка на Лису гору раз на два роки. У глибині душі Яга розуміла, що варта кращої посади, але після семи місяців безробіття вона й такій роботі зраділа, тим паче бачила, якими заздрісно-засмученими поглядами проводжали її колишні суперниці на вакансію.

Додому тоді вона летіла на крилах майже у прямому розумінні – з роботи її зустрів тодішній залицяльник дракон Джордж. Він був родом із Сирії, мав тут якийсь таємничий бізнес, розповідав Язі як її любить і влаштує для неї у себе на батьківщині висячі сади Семіраміди. Проте Яга не хотіла почуватись від нього цілком залежною, тому вирішила знайти собі хоч якусь роботу. Обійшовши усі музеї, коледжі та наукові установи міста, де вона могла б влаштуватись за фахом, зрозуміла, що нічого комизитись, а потрібно хапатись за ту роботу, яка є. Джорджеві пояснила, що вона тепер інспектор чистоти. Таке цікаве словосполучення викликало у нього непідробний захват і він сказав, що вона буде чудовою донькою для його матері, бо та уже старенька й не може впоратися з усіма хатніми обов’язками. Прагматичний сенс цього речення Яга пропустила повз вуха, а сприйняла це повідомлення як завуальовану пропозицію драконячої руки й серця. Тож на той день у неї було дві позитивні новини.

Вони сіли у Джорджевий Порш і помчали за місто зустрічати романтичний захід сонця. Дорогою кавалер говорив, що літання на крилах негідне драконів його рівня, ефект миттєвої швидкості йому дає автомобіль, а своїми крилами нехай літають дракони-бідаки-невдахи, які тільки й вміють підмітати хвостами тротуари й нарікати на несправедливе суспільство. Яга раптом порівняла себе із тими невдахами і зрозуміла, що вона нічим не краща – бо від завтра також підмітатиме підлоги. Але швидкість комфортного авто не давала їй зосереджуватися на поганих думках. Джо увімкнув ліричну музику, з динаміків долинало чиєсь самозакохане гарчання під солодкаво-клейкий супровід.

Раптом Джо згадав, що забув забрати у кравця свій новий костюм, а завтра у нього важлива зустріч, він мусить переконливо виглядати, тож вони повернули назад у місто. На центральних вулицях їхнє авто довго висло у корках і Яга подумала, що незле було б драконові скористатися своїми крилами, але вона боялася бентежити його своїми пропозиціями – він і так був насуплений і видихав із ніздер сивуватий дим. У місті вони простирчали поки не стемніло і романтичний захід сонця за містом відбувся без них. Вперше за цілий день Язі стало сумно. Вона дивилась на Джорджевий костюм, заради якого вони пропустили чудову мить життя, й розчаровувалась ще більше – звичайнісінький чоловічий костюм сріблястого кольору, таких повно у магазинах, але Джо навіяв собі, що цей костюм особливий, бо його пошив один з найдорожчих кравців у місті.

Самовпевнений кавалер пробурмотів, що він з радістю хотів би запросити її на романтичну вечерю до ресторану, але уже пізно, а йому завтра вранці вставати, у нього важлива зустріч, на якій він має чудово виглядати… Цю фразу в різних варіантах вона чула від нього уже з десяток разів за той вечір і на другому десятку повторень не витримала: сказала, щоби забирався на усі чотири сторони зі своїм безцінним костюмом, а вона поїде додому трамваєм. Джо витріщив величезні очі і сказав їй, що вона здуріла, вона ж відповіла, що він нічого не тямить у жіночій психології, й що дарма сподівається одружитись – такі як він завжди залишаються холостяками, одруженими бувають лише їхні гроші. Джо побагровів і погрозливо сопів, а розлючена відьмочка вистрибнула з авто й побігла навмання вечірнім містом, у повітрі якого наче мрії висіли сяйливі кулі ліхтарів.
З того часу Яга обминала усіляких драконів, хоч не усі вони були із Сирії, деякі – із Китаю, чи Японії, та й не всі мали авта марки Порш, але всеодно вона їм не довіряла, навіть тим, які хвостами підмітають вулиці.

Продовження :)
В оформленні використано карикатуру Сергія Корсуна

Коментарі

  • Лиля Бурдина · 03.05.2011 17:22 · #

    здорово придуманно!!!

    прям таки жизненная ситуация...

Щоб залишати коментарі, необхідно авторизуватись.