Закохана баба Яга: епізод 3 в блозі Казки для дорослих · від Лілія Демидюк · додано 16.04.2011 01:48

Наступного дня Яга прибралася у червону сукню, одягла чорний з широкими полями капелюх, до нього причепила жагуче червону квітку й пішла у місто на прогулянку. Вона хотіла піти до театру, або потрапити на мистецьку виставку, але виявилось, що у театрі сьогодні опера, а на виставці експонуються фото оголених жінок. І перше, і друге її не цікавило. Тож вона з легким розчаруванням пішла центральним проспектом міста. Аж раптом її задуму обірвав сигнал автомобіля. Яга глянула у той бік, звідки почула сигнал. Біля неї спинився сріблястий шевролет, й крізь затемнені вікна якийсь мужчина порухом руки запрошував її до салону авто. Яга завагалася. Їй було приємно, що ось такий багатий залицяльник трапився, але вона пригадала різні історії, які читала у старих ґазетах. Там барвисто і розлого оповідалося про різні нещасливі й страшні історії, що трапляються з необережними жінками. Раптом він маньяк! – подумала Яга і швидко пішла геть. Все ж в її уяві почали виникати картини романтичного знайомства. От якби той залицяльник вийшов зі своєї іномарки – вона би встигла проникливо глянути йому в очі, й, можливо, виявити його приховані схильності, а якби… він несподівано подарував їй розкішний букет троянд, а потім запросив на вальс (вона ж так любить танцювати вальс!), а потім вони б довго гуляли вечірнім містом і рахували зірки… Яга аж заблукала, так замріялась… Коли оговталась, то не могла зрозуміти на якій вулиці опинилась. Поблукавши трохи заплутаними вуличками Яга побачила яскраву вивіску піцерії й підступний голод остаточно прихватизував її свідомість. Не вагаючись вона увійшла до модного закладу харчування й, оскільки піци вона не любила, замовила млинці з м’ясом.

Страва виявилась не надто смачною. Але Яга вирішила, що то, певно, вона не встигла розсмакувати. Й, оскільки була голодною, поспіхом наминала млинці. Але з кожною хвилиною вони ставали все гіршими на смак, врешті стали цілком огидними і Яга замислилась: що це за такий рецепт, чи то спосіб приготування? Звідки його взяли – з фільму жахів? Вона на мить собі уявила велику книгу кулінарних жахів, де є рецепти котлет з комарів і чебуреків зі щурячим м’ясом. Яга аж здригнулась: такого вона ще не куштувала й навіть не бачила у фільмах жахів, які частенько переглядала у бурхливій молодості. З філософським виразом обличчя Яга полишила надкушені млинці і запитала офіціантку: «а з чого приготована та страва?». Офіціантка глянула скоса і відповіла: «Ви такі дивні питання задаєте…», й розчинилася десь поміж столиками. Яга відчула як під капелюхом її волосся стає сторч від можливих версій відповіді на її просте питання й вона поспішила вийти із цього кольорового всередині й назовні закладу громадського харчування.

Розчарована і сердита на увесь світ баба Яга причвалала додому. Тільки-но відчинила двері – чорний кіт почав пронизливо нявкати. Він зголоднів і виповідав своїй господарці обурення: невже можна невідомо куди ховати сало й замикати сметану у холодильнику! Варто сказати, що холодильник у баби справді замикався на замок. Колись вона у певний період життя мала надлишкову вагу, тож вирішила приробити до холодильника замок. Ключ ховала сама від себе і так тренувала силу волі. Це було дуже складно, бо тоді молода Ягуся жила з бабцею, яка пекла надзвичайно смачні ватрушки й втриматися від ласування ними було великим випробуванням.
Та сьогоднішнього вечора Яга зовсім не могла зрозуміти свого кота. Її так знудило, що вона й чути не могла про їжу, здавалося, що апетит вона втратила на все життя! Але він вперто нявчав, наче пожежна сирена, погрожував втекти з дому, й баба дала йому шматок московської ковбаси, яка вціліла від її колись хорошого апетиту. Кіт полегшено зітхнув і, пережовуючи ковбасу (баба не раз колись повторювала, що їжу потрібно ретельно пережовувати), розмірковував про те, яке життя буває непередбачуване й несправедливе. От сьогодні, коли він побачив, що його господиня вийшла з хати святково вбрана, він був упевнений, що вона принесе йому рибки. А тут потрібно мучитися з тою твердющою ковбасою!

Яга сіла між подушками на дивані й дивилася в одну точку, прислухаючись до болів у шлунку. Мишка самотності визирала з-під бабиного ліжка і збентежено намагалася визначити, що ж їй робити. Якась баба сьогодні дивна і настрій у неї зовсім не смачний, може то вкрасти у кота шматочок ковбаси? І тільки-но кіт відвернувся, мишка одразу втілила у дійсність свій хитрий намір. Кіт помітив, що ковбаси поменшало, але мишка вже встигла сховатись за велику різьблену ніжку стола, тож чотирилапий філософ вирішив, що починають відбуватись якісь аномальні події й злякано глянув на бабу.

Продовження :)

Щоб залишати коментарі, необхідно авторизуватись.