Закохана баба Яга: епізод 2 в блозі Казки для дорослих · від Лілія Демидюк · додано 12.04.2011 21:51


На привабливе оголошення Яги ніхто не реагував. Вона терпеливо почекала три дні, аж доки миша самотності не вигризла у її свідомості кілька дірок. Поки лінивий котище самовпевнено наминав сало, Яга вирішила зробити інтернет-розвідку на тему уподобань чоловіків. Виявилося, що представники сильної статі люблять красивих і молодих жінок, не занадто мудрих, але й не зовсім дурних, і що найбільше вразило Ягу, – більшість чоловіків надає перевагу білявкам. Який жах! – думала баба Яга, – до чого світ докотився! Нічого привабливого у блондинках Яга не вбачала. От інша справа вона – кароока шатенка, з широкими чорними бровами, смаглявою шкірою, довжелезним і густим волоссям – оце краса! Те, що у неї кривий ніс, великі вуха й випнуте уперед підборіддя Яга не помічала, тож іще раз глянувши у люстерко й переконавшись у своїй красі, вона вирішила, що якщо вже трапилось так, що чоловіки геть подуріли і не цінують справжньої краси, то й не сором буде їх обдурити.

Вона взяла своє фото двадцятилітньої давності, трохи попрацювала над ним у фотошопі – зробила собі рум’яні щічки та білі кучері, й розмістила цей шедевр на сайті поряд зі своїм оголошенням. І сталося диво! З нею забажали познайомитися троє, ой четверо, ні – уже шестеро чоловіків! Яга була в захваті від такого успіху й водночас відчувала до тих чоловіків легку зневагу: які ж вони однакові в своїх уподобаннях! Коли Яга роздивилась ближче фото залицяльників, почитала, іронічно похихикуючи, їхні листи, то зрозуміла, що вони таки відрізняються один від одного. Оцей – лисий, зовсім їй не подобається, а цей – витрішкуватий, наче у нього хронічний переляк, отой – з квадратним обличчям і великим пузом (а Яга любила підтягнутих, спортивної тілобудови чоловіків), а цей – тонкий, як гачок, хоча й обіцяє своїй обраниці всі блага світу, – теж їй не до вподоби. Ось один її зацікавив, правда він не пропонував знайомство, на його оголошення Яга натрапила випадково: «Лев. Живу в зоопарку. Шукаю добру та люблячу змію для створення міцної сім’ї. Безпеку гарантую». Яга мало по долівці не качалась від сміху! Вона уявила собі закоханого лева і змію, що обвилась довкола його шиї. Цікава пара! Нічого не скажеш. Від реготу баби прокинувся кіт, що не відаючи про її витівки мирно спав на дивані. Він розплющив зелені очиська, загрозливо вигнув спину і хрипко нявкнув:
- Що тут таке?
- Ох, тобі не зрозуміти! – відповіла Яга, – ти уже старий і забув як то іноді складно знайти собі пару!
Кіт хотів було заперечити, але вирішив, що не варто, бо ж йому щойно снилась молода біла кішечка і він бажав знову поринути в цей пухнастий і звабливий сон.

Випадок із левом, що шукає змію переконав Ягу, що чоловіки також бувають оригінальними в своїх уподобаннях. Це її надихнуло самій розпочати пошуки милого і єдиного, якого їй так бракувало!
Гортаючи інтернет-сторінки Яга навчилась уже нічому не дивуватись. Коли читала оголошення на зразок: «бик графського роду шукаю собаку з хорошим родоводом», або «дев’яностолітній молодий мужчина шукає жінку тонку в талії, широку в бедрах», чи «науковець на пенсії шукає дружину з якою можна поговорити про техніку та механіку, але не більше 15 хвилин на день» – Яга спершу сміялась, а потім зрозуміла, що то плакати треба від тих химер, які рояться в головах чоловіків! Вона завжди знала, що жінок звинувачують у непередбачуваності, вередливості й інших подібних гріхах, але навіть вона – баба Яга з досвідом швидкісного літання на ступі, вивертання дубів з коренем, випивання ріки, – не могла собі уявити бика графського роду й дев’яностолітнього молодого мужчини. «Він думає, що коли у стайні на графському подвір’ї постояв – то уже графського роду, або якщо у нього склероз, то він уже молодий?!» – обурено роздумувала Яга і не помітила як випадково наступила тапком на сіру мишку. Та злякано писнула і втекла з бабиної хати світ за очі.
«А для чого мені здалися ті чоловіки?» – на бабу Ягу раптом найшло осяяння й вона зрозуміла, що їй чудово живеться з її тлустим котом («треба його посадити на дієту» – промайнула в її голові думка) й ніхто не вимагає від неї ні розмов про техніку і механіку, ні хорошого родоводу.

Задоволена собою Яга вмостилась у кріслі плести шкарпетки. Надворі раптово похолодніло, почав кружляти сніг, і мишка, яка не встигла відбігти далеко від хати, прислухавшись до голосу розуму, вирішила таки повернутись до баби: як-не-як у її хаті тепло й затишно, є чим поласувати.
Яга дов’язувала уже другу шкарпетку, аж раптом відчула знайомий сум і нудьгу. «Не добре бути одній. Що з того котища? Он уже сопе між подушками…». А бабі так хотілось з кимось задушевно побалакати!

Уже не знаючи кого їй шукати, Яга знову вийшла в інтернет. Її увагу привабили новини. Незвичайні новини. Таких вона ще не чула. У столиці з’явився феміністичний рух (що таке «феміністичний» Яга не знала, але звернувшись до послуг Вікіпедії, зрозуміла, що то її рідні душі заснували цей рух), представниці того руху висловлюють свій протест проти невдалих рішень влади (чоловічої влади!) й наполегливо нагадують суспільству, що серед його членів є жінки (так зрозуміла Яга). Саме для цього вони роздягаються наголо на центральних вулицях міста з надією, що владні особи помітять їх і відновлять світову справедливість – наділять їх усіма благами цивілізації, які по праву жінкам мають належати. «Які розумниці! – подумала Яга – треба до них приєднатися». Та згодом вирішила, що це трохи небезпечно – коли вона роздягнеться на вулиці, то усі чоловіки з країни повтікають (бо ж вони незвиклі до такої як у неї краси), а без чоловіків жінкам буде сумно, навіть якщо вони феміністки.

Продовження :)

Щоб залишати коментарі, необхідно авторизуватись.