Блог Казки для дорослих

  • Закохана баба Яга: епізод 14 від Лілія Демидюк · додано 12.06.2013 20:11

    Наблизившись до дверей помешкання, Модест виявив, що вони зачинені. Яга,хоч і закохана, але про безпеку не забувала. Зачинені були й усі вікна та кватирки. Тож залишився лише один реальний спосіб добутися до хати – пролізти через димар. Модест не був схильним аж до такого акробатичного екстриму, але тинятися лісом і вправлятися у виловлюванні мишей йому зовсім не хотілось. Він звик до ковбаски. «Московської». Навіть якщо ця ковбаска з мишей, то її уже не треба ловити – апетитні кружальця лежать у його тарілці й нікуди не тікають. Тож Модест поставив собі цілком реальну та досяжну мету – кружальця «Московської». Аби досягти мети треба пролізти крізь димар. «Нічого, іноді варто вжити непопулярних заходів» – згадав Модест фразу з однієї телепередачі. Повторивши собі разів десять, що у нього все вийде, кіт виліз на дах, просунув голову у димар. Звідти неприємно пахло. Камін Яга розпалювала давно, але сажу вигортала не часто – не жіноча це справа, вважала вона й тому з чистою совістю залишала камін нечищеним. Модест уявив, як він опиниться у горі сажі, як довго потім буде обтріпуватися, а потім ще, чого доброго, Яга надумає його купати, о-о-о, цього він не витримає!

  • Закохана баба Яга: епізод 13 від Лілія Демидюк · додано 18.03.2013 22:15

    Вона навмисне старалась виглядати діловою жінкою, аби потенційний претендент не думав, що вона тільки ним і марить. Хоча насправді так і було – вислів «потенційний претендент» уже не відповідав дійсності: красивий мужчина з фото давно оселився в її думках. Яга тепер не спала по пів ночі і думала, думала, думала… Частина її думок були рожевого кольору – як він її любитиме, носитиме на руках, даруватиме квіти та цукерки. Вона навіть не прагнула бути в цьому оригінальною – їй було достатньо того, що усім пересічним жінкам. Інша частина думок була блакитного кольору – як вони одружаться та поїдуть у весільну подорож до моря. Тільки не до того, що уже давно забруднене промисловими викидами, а до чистого як сльоза (сльоза радості – уточнювала вона сама собі). Це мають бути якісь красиві острови, які саме, вона придумає згодом. Загалом, вона мріяла як Магеллан здійснити якесь географічне відкриття. Відкрити хоча б якийсь невеликий острів, що згодом називався б «Острів Яги».

  • Закохана баба Яга: епізод 12 від Лілія Демидюк · додано 22.11.2012 01:28


    Кіт Модест довго не міг вийти з дива, побачивши свою господиню. Не те, щоб він її не впізнав – він відчував її по запаху і ні з ким іншим не сплутав би, але довго ламав голову над тим, які то чудодійні зілля десь у лісі відкопала Яга й приготувала з них напій, щоби перетворитись на таку леді. Так-так, це слово він колись чув із телевізора в той час як на екрані показували граційних панянок, і тепер… кращого слова, яким би можна було описати перетворення Яги він не знаходив. Він зосереджено підгорнув під себе лапи, обгорнувся хвостом, настовбурчив вуха і нахмурив брови: він колись чув, що баби яги з роду в рід володіють умінням робити чари, може це його господиня так себе зачарувала?

  • Закохана баба Яга: епізод 11 від Лілія Демидюк · додано 11.11.2012 16:12

    Усі наступні дні Яга таки справді майже літала – ходила ледь торкаючись землі. Щовечора сідала перед кольоровим екраном і замріяно до нього усміхалась, а кота Модеста називала не інакше як «друже мій пухнастий». Модест з посиленою увагою спостерігав за поведінкою господині – він уже звик до усякого, але такого ще не бачив. Оскільки майже увесь час кіт був поряд, то мишка самотності боялась підходити до баби і потай викрадала у кота шматочки сала. Але зайнятий спостереженням за господинею кіт цього не помічав.

    «Моя люба красуне! Сьогодні я написав вірш і хочу його тобі присвятити» – писав Омелян і серце Яги розтоплювалось, наче морозиво. «Я хочу для тебе писати щодня по віршу, щоб ти не позбавила мене своєї прихильності» – солодке морозиво ніжності стікало пальцями Яги, вона лагідно торкалась пухнастої шерсті Модеста і йому здавалось, що він увесь политий ванільним морозивом. Від задоволення він починав муркати і вдячно гріти коліна господині.
    Яга усміхалась до екрану та врешті нервово напружилась і зігнала кота з колін. Вона спантеличено і зосереджено дивилась у кольоровий прямокутник, а Модест ніяк не міг втямити, чому господиня повелася з ним так нечемно.

  • Закохана баба Яга: епізод 10 від Лілія Демидюк · додано 11.11.2012 16:10

    Дорослим теж хочеться казок. Баба Яга та Змій вогнедихальний їх уже не лякають, тож можна по-іншому на них подивитись та розгледіти у них милих та добрих персонажів. Серед відгуків читачів, які до мене надходили, були зізнання, що персонажі моєї казки "Закохана баба Яга" нагадують їм когось зі знайомих. Були й тривожні запитання від жіночої аудиторії, часто мені казали: "Сподіваюсь, це не про мене написане?". Але незмінно чекали продовження, тож моя героїня сподобалась. Бо ж насправді вона зовсім не страшна баба Яга... )))
    Тож - продовження. Попередні епізоди можна знайти тут.

    Хто така муза Яга знала з грецької міфології – миловидна дівчина з трохи відстороненим поглядом, яка ходить ледь торкаючись землі, награючи чудову мелодію на струнному інструменті. Спільним з Ягою у неї було хіба те, що вона також уміє літати, тільки не на ступі, а на крилах. Все ж після хвилини роздумів Яга відчула себе кровною родичкою Музи і це вплинуло на її зовнішній вигляд. Вона граційно повернула голову і побачила… Модеста у себе за спиною. Він сидів у недозволеному місці – у серванті між посудом, і прикидався наче він керамічний – кіт з усіх сил зробив незворушний вираз морди, сконцентрував погляд в одній точці, картинно загорнув хвоста довкола лап.

    – Ах ти ж..! – почала було Яга, але тут швидко пригадала, що вона уже не баба, а Муза і їй не годиться кричати як на базарі. Тож усі лайливі назвиська кота – пузатий котище, ледацюга-товстун, підступний салоїд та інші, – залишились неозвученими, натомість господиня мелодійним голосом промовила:
    – Коте Модесте! Хочу нагадати тобі правила пристойної поведінки: виховані коти не повинні сидіти між посудом!

  • Закохана баба Яга: епізод 9 від Лілія Демидюк · додано 19.06.2011 20:37

    Найцікавіший сюжет вона читала зараз: «Я готовий на усе заради коханої, але, на жаль, як у сумному кіно, мені не щастить. Не буду оповідати деталей, щоби Вас, чарівна панно, не засмучувати, але у мене є до Вас велике прохання: станьте моєю музою, бо інакше я впаду у депресію…». На цім слові Яга відкрила рота і завмерла, кіт Модест також не ворушився у неї за спиною, тільки напружено мізкував – хто така муза?

  • Закохана баба Яга: епізод 8 від Лілія Демидюк · додано 31.05.2011 22:36

    З таких екзотичних спогадів Ягу повернув до реальності чийсь дуже знайомий голос:
    – О, привіт, Ягуся! Ти що тут робиш? Медитуєш перед стовпом? – іронічно промовив давній знайомий.
    – Привіт! Я от думала, що це оголошення про кицьку, бо якраз шукаю пару для свого кота, а то виявляється інше… Здалеку не розгледіла, – з легкою усмішкою викрутилась Яга. Говорити правду, про те, що вона шукає роботу оцьому типові їй не хотілось.

    Змій Вогнедихальний стояв перед нею у лискучому костюмі з яскраво-рожевою модною краваткою і задоволеним виразом обличчя. Він майже не змінився за ті десять років, що вони не бачились, лише кругленьке черевце видавало його зрілий вік.

    3 коментарі
  • Закохана баба Яга: епізод 7 від Лілія Демидюк · додано 04.05.2011 22:43


    У Яги наростав внутрішній протест. Попри веселі голоси ведучих, пропозиція роботи виглядала детективно-сумно: ходити й чіплятися до живих створінь, поки вони не розсердяться й не пошлють на всі чотири сторони (в кращому випадку). Але тут ведучі наче вгадали думки Яги й почали давати рекомендації як поводитися з агресивними клієнтами – пропонувати заспокійливі чаї під назвами «Нірвана», «Дзен» і «Таємниця, вкрита сутінками». Остання фраза переконала Ягу вийти із залу. Вона уже не знала, чи іще жаба, чи перетворилась на царівну, але знала точно, що не така вона погана баба Яга – бувають гірші.

    5 коментарів
  • Закохана баба Яга: епізод 6 від Лілія Демидюк · додано 02.05.2011 01:03

    Кілька днів Яга була під враженням від розповіді подруги. Виглядало так наче вона прочитала захопливий роман і серцем залишилася разом з героями. Коли на четвертий день баба Яга позбулася романтично-мрійливого туману роздумів, з твердим раціоналізмом вона вирішила знайти собі хорошу роботу. Їй набридло працювати прибиральницею, хоч і дбала вона про чистоту у приміщенні податкової адміністрації. На роботі її цінували за акуратність та віртуозне володіння мітлою, вона мала непогану платню, трохи більшу ніж викладачі університету.

    1 коментар
  • Закохана баба Яга: епізод 5 від Лілія Демидюк · додано 20.04.2011 01:27

    Одного разу я йому сказала, що він такий хороший, що мені хочеться його з’їсти. Він чомусь не зрадів з такого компліменту й кількома днями пізніше сказав мені, що я найпухнастіша у світі, але нам краще обмежити спілкування. Я хотіла було образитись і гонорово піти, але таки не змогла й натомість спитала, чому він так вирішив. Він пояснив, що хоч нам і цікаво разом, ми занадто різні й у нас не може бути спільного майбутнього. Я розуміла, що він у чомусь має рацію, але всі мої почуття заперечували це. Я мало не розплакалась і ледве стрималась, щоби не сказати йому щось погане. Ми розійшлись мирно і це було вперше в моєму житті, бо як правило мої колишні залицяльники стають моїми ворогами, а він таки залишився другом.
    – Звідки знаєш?
    – Я інколи знаходжу біля своїх дверей яблука та груші, і в них є сліди від його голочок… – на цім слові лисиця не витримала й заплакала.


Всього 14 на 2 сторінках