Аби досягнути майстерності у професійному спілкуванні потрібні тренування в блозі Барви, звуки та смаки життя... · від Лілія Демидюк · додано 30.11.2014 22:57

Зазвичай нам подобається перебувати в колі однодумців, де нас розуміють з півслова. Але щоби сформувати таке коло потрібні не лише спільність інтересів та схожіть поглядів, але й цілеспрямовані зусилля та уміння. Особливо, якщо професія чи рід занять вимагає постійного спілкування з людьми. Тут без уміння спілкуватися та адекватно і ефективно висловлювати свої думки не обійтися. Якщо ви вважаєте себе замкненою людиною і спілкування з незнайомцями, якого вимагає ваша професія, для вас обтяжливе, то напевне, вас втішить думка, що гарні співрозмовники не народжуються, а навчаються.

В деяких випадках поради щодо ефективного спілкування можуть не давати бажаних результатів. Однією з причин є те, що для людини, яка їх отримує вони суто теоретичні. Щоби добре чогось навчитися потрібно вправлятися. Для початку варто поспостерігати за тим, хто уже оволодів мистецтвом ефективної комунікації. Якщо хтось із ваших друзів чи колег легко та невимушено встановлює комунікативний зв’язок з іншими, постарайтесь дізнатися як йому це вдається. Людина швидше схильна до розмови тоді, коли перед тим висловити своє щире захоплення її уміннями.

Наступним кроком у розвитку вміння спілкуватися є пошук «тренера». Ним може стати знову ж таки друг або колега, чиї уміння комунікувати добре розвинені. Доречно попросити свого «тренера» спостерігати за вашим процесом спілкування та давати згодом поради і зауваження. Важливо не забути, що колега зараз у ролі тренера і не ображатися на критичні міркування. Вислухавши їх, запитайте як зробити краще. Якщо завжди після критики ви будете ставити це запитання, то необґрунтованої критики не будете чути ніколи.
Якщо людина за характером замкнена і їй важко швидко та ефективно встановлювати комунікативний зв’язок з іншими, то це означає тільки те, що їй потрібно довше вправлятися. Психолог Девід В. Джонсон у книзі «Соціальна психологія: тренінг міжособистісного спілкування» зазначає, що формування уміння спілкуватись проходить через кілька етапів:

1) незграбне вміння, що супроводжується відчуттям невправності, тут важливе усвідомлення важливості набуття уміння спілкуватись;

2) відчуття неприродності в ході виконання уміння, зате невправність поступово зникає. Щоби подолати відчуття неприродності потрібні заохочення та похвала з боку інших;

3) вправне виконання уміння – людина знає як і вміє досягати бажаних результатів у діалозі;

4) автоматичне виконання уміння – уже не задумуючись людина легко та вправно налагоджує контакт зі співрозмовником. З’являється відчуття природності навичок спілкування.

Навчитися ефективно спілкуватися неможливо самотужки. Тому до цього процесу варто залучати колег, друзів і родичів. З ними ви можете застосовувати поради щодо спілкування та отримувати від них поради. Приготуйтесь до того, що успіх прийде не одразу, ви будете помилятися, але це одна з умов будь-якого навчання.

Визначити наскільки ефективне навчання можна, якщо порівняти наміри та результати комунікації. У ефективному спілкуванні вони збігаються.

Якщо ви досягли майстерності спілкування, то можете стати «тренером» для когось зі своїх колег чи знаомих. Це одна з умов закріплення хорошого уміння спілкуватися, бо допоможе навчитися ефективно надавати зворотній зв’язок. Аби це було простіше, скористайтеся наступними порадами:

1) коли виявляєте своє ставлення до вчинків іншого, звертайте увагу на поведінку людини, а не на особистість. Краще сказати: «Ти говорила повільно і мляво», аніж «ти повільна і млява людина». Уникайте також узагальнень: «ти завжди перебиваєш співрозмовника», краще сказати: «ти цього разу перебила співрозмовника», навіть якщо таке часто повторюється;

2) зосереджуйтеся на конкретній ситуації, а не абстрактній поведінці (це стосується і критики, і похвали). Замість того, аби сказати: «Інколи ти усміхаєшся і твої очі сяють», краще сказати: «Коли ти щойно розмовляла твої очі сяяли і ти усміхалася, за цим було приємно спостерігати». Це дає людині підказки щодо її поведінки та робить ефективнішими ваші слова;

3) коли надаєте зворотній зв’язок пам’ятайте, що його мета – допомогти іншому, а не вдовольнити вашу потребу висловити свої враження. Ваші поради та зауваження мають бути конструктивні;

4) не давайте забагато порад та критики, висловлюйте свої міркування лише з приводу того, що людина може змінити. Якщо у когось неприємна на ваш погляд мелодика голосу – висловлювати свою критику з цього приводу немає сенсу, бо ж яку конструктивну пораду ви дасте в цьому випадку?

5) не нав’язуйте зворотній зв’язок силоміць. Якщо висловлюєте свої враження та думки з приводу вчинків чи слів людини, а вона від вас цього не очікує – результати можуть бути небажаними. Якщо у вас є домовленість про «тренерство», то зосереджуйте свої враження та поради лише на тій сфері про яку ви домовилися з колегою й не поширюйте свій зворотній зв’язок на особисте життя людини та переконання.

Щоб залишати коментарі, необхідно авторизуватись.