Віршо-листи у небесну канцелярію в блозі Літературне життя · від Лілія Демидюк · додано 24.12.2011 23:25

Те, що поети у дорослому віці залишаються дітьми – відомо, напевно, всім. А як вони очікують дива – можна було дізнатися на літературному заході «"Please Mr. Postman!", або Ці листи зникають опівночі», який відбувся 22 грудня 2011 року у львівській книгарні «Є». Поетки Галина Крук, Мар’яна Максим’як та Галина Хома розповідали присутнім цікаві та веселі випадки зі свого життя, які були пов’язані з радістю дарування.

Як виявилось, несподівані подарунки, дорослі люблять не менше за дітей. Особливістю розповідей було те, що більша увага зосереджувалася на тому, як приємно дарувати, хоч, звісно, утішно й отримувати подарунки. Галина Крук поділилась спостереженням, що сучасні діти, пишучи традиційні листи-прохання Миколаєві, виявляють прагматичну конкретику з детальними описами бажаних подарунків. І, на жаль, подарунок усвідомлюється як щось матеріальне, а про духовні та душевні дари майже не згадується.

Таке враження, що тезою «Може, поети – це єдині дорослі, які ще не припинили відсилати віршо-листи в небесну канцелярію? І завбачливо роблять це впродовж цілого року?», яку модератор зустрічі Світлана Корчагіна винесла в анонс, запрошені поетки намагалися оновити актуальність нематеріальних подарунків, одним з яких була поезія.

Дотепні випадки з життя викликали у присутніх зацікавлення та усмішку, так виникала тепла, навіть, родинна атмосфера заходу, яка переходила у задумливу тишу, коли звучав голос когось із поеток.

Вірші, які зачитувалися – глибокі, медитативні, з яскравими образами, акцентували увагу на духовному зростанні людини. Одна з поезій Мар’яни Максим’як

містить цікаву інтерпритацію біблійного образу – ходіння по воді, тобто здійснення, здавалось би неможливого, завдяки вірі:

Вони йшли по воді, обидва такі невпинні.

Він мовчав, бо що ще сказати отут?

Позад них вітросил, попереду золотоклинні

теплі промені згустком зривались із сонячних рук.

І дивилась на це, гулко серце у груди вертала,

враз не вірилось, що може бути таке не вві сні.

І вода шепотіла, ховалась у човен, казала,

що без віри мені не поплисти у темній ріці.

У поезії Галини Крук

буденні явища теперішньої дійсності та тієї, що уже минула набувають філософського метафізичного значення – прості слова означають далеко непрості події та явища:

розмова з сином

хочеш йому пояснити, що тузик - цукерки,

і навіть міліцейський бобик - не пес,

і якщо ти погано їла,

то лякали тим, що не пустять до школи,

і що з усіх заморського світу семи чудес

найдужче хотілося скуштувати

їхньої жуйки і пепсіколи

що мультфільми по телевізору були рідко і куці,

як заячий хвіст,

але це тренувало пам'ять і розвивало уяву

і майже кожен другий вірив,

що наука не веде в ліс,

а тому, якщо міг, старався і зубрив правила

що не можна було говорити всього,

що думаєш або знаєш,

бо батьків викликали на килим

і промивали мізки

але все одно кожного року святий Миколай,

скрадаючись, як утікач-рецидивіст,

приносив цукерки і різки.

як же йому пояснити, щоби він зрозумів,

що все зникає так швидко, наче мчиш автобаном

і доки він мочить монстрів усіх потойбічних світів

найпідступніший монстр час підкрадається зі спини

і один за одним нас убиває

Великий простір для інтерпритації та роздумів залишає поезія Галі Хоми,

цікаві образи якої до смаку гурманам літератури:

хто ти шахісте

що знаєш своїх пішаків на імення

(хоч твоє потонуло давно

в озерах світила нічного)

руками холодними на смерть посилаєш

... а наче провадиш до трону

хто ти шахісте

що ігри твої за опівніч

чутні ударом фігур об шахівницю

чутні ритмом сердечним

чутні подихом сонного місяця

хто ти шахісте

так схожий

на срібного вовка

що ігри твої протривають

до третіх

і повторяться знову

коли розпач буде

у повні

У творах цих поеток багато запитань. Відчутний також пошук відповідей на них. Світлана Корчагіна висловила думку, що вірші – то листи до Всевишнього. Тож можна підсумувати, що найкращим даром будуть відповіді на питання, які невпинно ставить життя…

Щоб залишати коментарі, необхідно авторизуватись.