Роль поета та науковця у національному житті: Т.Шевченко та І.Огієнко в блозі Літературне життя · від Лілія Демидюк · додано 13.05.2012 17:05

20 березня у Педагогічному коледжі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася наукова конференція “Поет на службі народові”, приурочена шевченкознавчим дослідженням митрополита Іларіона (Івана Огієнка). У конференції взяли участь літературознавці, мовознавці з різних ВУЗів Львова, а також викладачі та студенти коледжу. Про актуальність такої тематичної конференції розповіла Ірина Кметь, кандидат філологічних наук, викладач української мови, заступник директора з науково-методичної роботи Педагогічного коледжу Львівського національного університету імені Івана Франка.



Чому виникла ідея присвятити конференцію саме постаті Івана Огієнка?

Цього року виповнилось 130 років з дня народження Івана Огієнка – міністра освіти й віросповідань УНР, православного митрополита Вінніпезького і всієї Канади, ректора Кам’янець-Подільського університету, педагога, науковця-енциклопедиста, богослова, філософа, історика Церкви, палеографа, мовознавця, перекладача Святого Письма і богослужбових книг, культуролога, мистецтвознавця, дослідника усної народної творчості, народно-релігійного світогляду, публіциста, редактора і видавця, поета, літературного критика – шевченкознавця; вчителя української мови львівської Жіночої учительської семінарії у 1922-26 рр., з якої починається історія Педагогічного коледжу Львівського національного університету імені Івана Франка.



Які аспекти діяльності І.Огієнка обговорювалися на засіданнях конференції?

Конференція “Поет на службі народові” приурочена саме шевченкознавчим дослідженням митрополита Іларіона (Івана Огієнка). Вивчати творчість Тараса Шевченка Іван Огієнко розпочав ще у студентські роки, а завершив свою шевченкіану митрополит Іларіон у Канаді. До 100-річчя з дня смерті Кобзаря систематизував дослідження у рукописній книзі “Тарас Шевченко”, видання якої здійснено у 2002 році. Науковці, викладачі, студенти Педагогічного коледжу, Львівського національного університету імені Івана Франка, Наукової бібліотеки Університету, Національного університету “Львівська політехніка”, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького зібралися у стінах Педагогічногоколеджу, аби збагнути пізнати світогляд галицького шевченкознавця, актуальність започаткованих шевченкознавчих ідей митрополита Іларіона (вивчення рукописів та видань творів Т. Шевченка; словник Шевченкової мови в контексті досліджень Івана Огієнка; релігійні погляди Кобзаря у дослідженнях митрополита Іларіона; особливості та перспективи шевченкознавчої науки у сьогоденні; вивчення життя і творчості Тараса Шевченка у сучасній школі), висвітлити та обговорити їх під час конференційних виступів у контексті основних напрямків розвитку сучасної гуманітарної науки.

Ніна Захлюпана, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Львівського національного університету імені Івана Франка
Ніна Захлюпана, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Львівського національного університету імені Івана Франка


На пленарному засіданні конференції обговорювали питання специфіки формування шевченкознавчих поглядів митрополита Іларіона (І. Кметь, канд. філол. наук, викладач української мови, заступник директора з науково-методичної роботи Педагогічного коледжу Львівського національного університету імені Івана Франка.); проблему ідеалів життя в контексті духовної спадщини Т. Шевченка та І. Огієнка (З. Тіменик, канд. філософ. наук, доц. кафедри філософії Національного університету “Львівська політехніка”); лексикографічну працю І. Огієнка – його “Граматично-стилістичний словник Шевченкової мови” (Н. Захлюпана, канд. філол. наук, доц. кафедри української мови Львівського національного університету імені Івана Франка); вірші І. Огієнка як інтерпретацію поетико-філософського світу Т. Шевченка” (Л. Демидюк, канд. філол. наук, провідний редактор журналу “Математичні методи та фізико-математичні поля”).
Після пленарного засідання конференції присутні мали нагоду оглянути книжкову виставку “Тернистим шляхом вільними руками”, приурочену пам’яті Т. Шевченка та І. Огієнка – добірку видань бібліотеки Педагогічного коледжу, Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка, а також рідкісних праць з приватного архіву З. Тіменика.
Упродовж наступних годин конференція тривала у секційних засіданнях – шевченкознавчі студії митрополита Іларіона; педагогічна спадщина Т. Шевченка та І. Огієнка; аспекти сучасного шевченкознавства.

З якими труднощами зіткнулася ти як організатор цього заходу?

Організація на відповідному змістовому, значеннєвому рівні будь-якого заходу, а тим більше наукової конференції потребує чимало часу, сконцентрованості зусиль та співдії усіх, хто залучений до цієї справи. Не помиляється лише той, хто нічого не робить, а труднощі – загартування перед майбутніми не менш важливими кроками у житті. Подія, що відбулася – сходинка, якою піднімаєшся до звершення нових не менш складних, відповідальних, цікавих та корисних справ. Щиро дякую за організаційну допомогу та підтримку Марії Олексіївні Стахів, голові циклової комісії викладачів української мови та методики навчання, дитячої літератури, усім, хто долучився до реалізації заходів, пов’язаних з вшануванням постаті Івана Огієнка у Педагогічному коледжі Львівського національного університету імені Івана Франка.

Озираючись назад, що з підготовки до конференції можеш зарахувати до своїх здобутків, а що до промахів?

Найважливішим здобутком цієї конференції є вшанування пам’яті митрополита Іларіона, обговорення не лише дещо призабутих, але актуальних сьогодні шевченкознавчих досліджень Івана Огієнка, але також висвітлення його нелегкого періоду життя і праці у Львові. Приємно, що участь у конференції взяв Зиновій Тіменик – багатолітній огієнкознавець, автор численних публікацій, монографії про ученого, у якій висвітлено на основі архівних джерел і період перебування Івана Огієнка у Львові.

Зиновій Тіменик – кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Національного університету “Львівська політехніка”, багатолітній огієнкознавець, автор монографії “Іван Огієнко (митрополит Іларіон)”
Зиновій Тіменик – кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Національного університету “Львівська політехніка”, багатолітній огієнкознавець, автор монографії “Іван Огієнко (митрополит Іларіон)”


Мабуть, студенти ділилися враженнями про цю конференцію. Які ці враження?

Студенти різних курсів були активними учасниками не лише конференції, а й літературно-музичної композиції “Митрополитовими стежками до Тарасового Серця”, що відбулася після плідних обговорень “поетової служби”. Враження як в учасників, так і в слухачів надзвичайно позитивні, а натхнення та запал до вивчення української мови спостерігаю на заняттях і досі. Роль Івана Огієнка виконав Є. Бойко (студент І курсу історичного факультету ЛНУ імені Івана Франка). Вірші митрополита Іларіона про Тараса Шевченка декламували студенти Педагогічного коледжу Львівського національного університету імені Івана Франка – Х. Орищин, Ю. Шевчук, О. Ніколайчук, Ю. Горбань, Х. Милькус (група ШКВ-11), Х. Ясіновська, І. Синицька, Г. Галечка, Р. Семенюк (група ШКВ-12). Пісні “Вітер віє” та “Бандуристе, орле сизий” прозвучали у виконанні дуету бандуристів, студентів Львівської Національної музичної академії імені Миколи Лисенка – Б. Баглая та С. Кутепова.

дует бандуристів, студентів Львівської Національної музичної академії імені Миколи Лисенка – Богодар Баглай та Сергій Кутепов
дует бандуристів, студентів Львівської Національної музичної академії імені Миколи Лисенка – Богодар Баглай та Сергій Кутепов



Що нового за час цієї конференції ти відкрила для себе?

Кожен етап у житті І. Огієнка сприяв його розумінню знаковості постаті Тараса Шевченка в історії української культури. Нелегкий період його проживання та праці у Львові, спілкування з І. Свєнціцьким, К. Студинським, І. Крип’якевичем, В. Щуратом, О. Барвінським, В. Гнатюком, М. Возняком, О. Маковеєм, викладання у Жіночій Учительській семінарії, академічний дух цього навчального закладу, що надихав до праці знаних філологів-шевченкознавців минулого, раптове завершення цього етапу у житті ученого спонукали Івана Огієнка розпочати послідовну працю над формуванням та систематизацією власної шевченкіани – доповнюючи та поглиблюючи провідні національні ідеї Т. Шевченка, виокремлені у дослідженнях Омеляна Партицького (викладача української мови у Жіночій Учительській семінарії у 1871 – 1895 рр., автора статей про Тараса Шевченка, книги «Провідні ідеї в творах Тараса Шевченка» (1872) та інших учених, що творили на теренах Галичини. У діяльності митрополита Іларіона для “належного оцінення творів Тараса Шевченка” та утвердження його імені у світі (у 1961 р. до 100-літнього ювілею з дня смерті поета відбулося відкриття у Вінніпезі пам’ятника Т. Шевченкові, видано “Граматично-стилістичний словник Шевченкової мови”) відображено та окреслено перспективи подолання “двох хиб” наукових шевченкознавчих досліджень, на яких наголосив І. Франко, аналізуючи праці М. Драгоманова, О. Огоновського, О. Партицького – застарілість наукового методу і застарілість самих поглядів на життя, світ і історію. Новаторство І. Огієнка як шевченкознавця полягало в осмисленні духовних основ світовідчування Поета, у підкресленні його глибокого розуміння символічної біблійної і патріотичної водночас ідеї – служити Богові і служити народу.

Які надалі плануються конференції?

Чимало видатних постатей в історії культури України були випускниками Львівського педагогічного навчального закладу різних років – дружина М. Грушевського Марія Вояківська (перекладач, громадська діячка жіночого і просвітницького руху), Костянтина Малицька (Віра Лебедова) і Уляна Кравченко (відомі письменниці, громадські діячки), Марійка Підгiрянка (письменниця). Українську мову і літературу, окрім Івана Огієнка, у семінарії викладав відомий мовознавець, етнограф, історик, громадський діяч Омелян Партицький (1871 – 1895 рр.); поет, прозаїк, критик, перекладач Осип Маковей (1910 – 1913 рр.). Працювали тут Ольга Бачинська (Барвінська) (знана педагог і громадська діячка), та багато ін. Діяльність кожної зі згаданих постатей і не лише згаданих, дає змогу помітити низку важливих аспектів, пов’язаних зі специфікою історико-культурного розвитку України у відповідний період часу, освітнього процесу загалом. Найважливіше – не зупинятися на досягнутому і торувати шлях до істини.

учасники літературно-музичної композиції та Ірина Кметь
учасники літературно-музичної композиції та Ірина Кметь
Щоб залишати коментарі, необхідно авторизуватись.